Фузаріозна гниль (Fusarium cortaderiae)

Це спеціалізований фітопатоген, здатний до формування стійких спор, які дозволяють йому тривалий час виживати у несприятливих умовах зовнішнього середовища.

Біологія гриба включає складний життєвий цикл із розвитком різних форм спор, що забезпечує швидке розповсюдження патогена в умовах агроценозу.

Гриб активно паразитує на широкому колі рослин, зокрема на злакових культурах, які є основними об'єктами господарської діяльності в Україні.

Патоген має високу здатність до метаболізму, що дозволяє йому синтезувати різноманітні мікотоксини, які накопичуються в зерні та тканинах стебел.

Характерними ознаками є поява плям коричневого кольору на прикореневій частині стебла, що згодом призводить до розм'якшення тканин і вилягання рослин.

У період вологої погоди на уражених органах виникає щільний наліт грибниці, колір якого може варіюватися від білого до яскраво-рожевого.

Поразка колоса супроводжується втратою його природного забарвлення, він стає світлим, а насінини в ньому формуються щуплими або зовсім не розвиваються.

Внутрішні частини рослини руйнуються внаслідок дії ферментів гриба, що порушує процеси транспортування поживних речовин та вологи.

• Плямистість та некрози стебел.
• Рожевий грибний наліт на колоссі.
• Щуплість та деформація зерна.
• Передчасне відмирання вегетативної маси.

Оптимальні умови для зараження та розвитку Fusarium cortaderiae складаються при поєднанні високої вологості повітря та помірних температур.

Найбільш небезпечним періодом є фаза цвітіння зернових, коли спори патогена легко проникають у тканини через пиляки, що відкриваються.

Накопичення інфекції у ґрунті стає критичним при беззмінному вирощуванні зернових та мінімальній обробці ґрунту, що залишає рештки на поверхні.

Різкі коливання температур та пошкодження посівів градом або комахами значно полегшують шлях інфекції всередину здорових рослин.

Наявність ранніх ранкових туманів сприяє активному проростанню конідій на поверхні рослин, що різко підвищує індекс поширення хвороби.

Хвороба завдає значних збитків через зниження врожайності зернових культур, що іноді досягає рівня епіфітотії на окремих ділянках.

Погіршення якості зерна робить його непридатним для переробки, оскільки вміст мікотоксинів часто перевищує максимально допустимі норми для харчової продукції.

Заражене насіння втрачає схожість, що призводить до зрідження посівів та необхідності проведення дорогого пересіву на великих площах.

Гриб виснажує рослину, що робить її більш сприйнятливою до впливу посухи та інших несприятливих абіотичних факторів.

Економічні збитки зростають через витрати на додаткову обробку врожаю, його очищення та можливу утилізацію партій, що не відповідають стандартам якості.

Впровадження науково обґрунтованої сівозміни є базовим заходом, що дозволяє суттєво зменшити інфекційний фон на полі.

Використання якісних протруйників насіння на основі діючих речовин системної дії дозволяє захистити посіви на початкових етапах розвитку.

Оранка або глибоке дискування ґрунту сприяє пришвидшенню мінералізації рослинних решток, на яких зимує патоген.

Своєчасна фунгіцидна обробка посівів під час цвітіння є найбільш ефективним способом запобігання зараженню колоса.

Вибір сортів із високою генетичною резистентністю до фузаріозів значно мінімізує ризик виникнення хвороби навіть при несприятливих погодних умовах.