Бура плямистість томатів

Гриб зберігається в ґрунті, на залишках рослин та конструкціях теплиць у вигляді міцелію, конідій або склероціїв. Він відрізняється високою витривалістю та здатністю виживати в несприятливих умовах протягом тривалого часу.

Поширення відбувається повітряним шляхом, через воду, садовий інвентар та одяг працівників. Конідії гриба потрапляють на листя і при наявності крапельної вологи проростають, проникаючи в тканини через продихи.

Цикл розвитку гриба включає стадію утворення міцелію всередині листка, після чого на поверхні з'являється характерний споровий наліт. Інкубаційний період залежить від температури та вологості і зазвичай становить 1–2 тижні.

Цей патоген має кілька фізіологічних рас, що робить селекцію стійких сортів постійним процесом для агрономів та селекціонерів у всьому світі.

Перші ознаки хвороби з'являються на нижніх листках дорослих рослин у вигляді світло-жовтих плям на верхній стороні листової пластинки. Згодом ці плями набувають коричневого відтінку і збільшуються в розмірах.

На нижній частині листка в місцях ураження розвивається оксамитовий наліт, спочатку світлого, а з часом темно-оливкового або бурого кольору. Це скупчення конідій гриба, які активно розсіюються.

Уражене листя поступово жовтіє, скручується і засихає. При інтенсивному розвитку інфекції процес охоплює середній і верхній яруси, що призводить до оголення стебел рослин.

Хвороба негативно впливає на загальний стан рослини: припиняється ріст, спостерігається деградація хлорофілу, що зумовлює пригнічення фотосинтезу та погіршення обміну речовин.

Плоди уражаються рідко, проте за сильного розвитку хвороби на листі вони стають дрібними, недорозвиненими, а в деяких випадках можуть спостерігатися поодинокі плями на плодоніжках.

Критичним фактором для розвитку бурої плямистості є висока вологість повітря, що перевищує 80–85%. Саме тому хвороба найчастіше зустрічається в закритому ґрунті.

Оптимальна температура для проростання спор становить від +20°C до +25°C. За таких умов гриб здатний охопити всю площу теплиці в дуже короткі терміни.

Погана вентиляція в теплицях, наявність конденсату на стінках та листках рослин створюють ідеальне середовище для розвитку інфекційного процесу.

Загущені посадки, де спостерігається застій повітря, сприяють накопиченню патогенів. Також значну роль відіграє нестача сонячного світла, яка послаблює імунітет рослин.

Порушення агротехніки, зокрема полив дощуванням, замість прикореневого, провокує швидке поширення грибка на всі здорові частини куща.

Бура плямистість суттєво знижує врожайність томатів через передчасне відмирання листкового апарату. Це призводить до зниження загальної маси плодів та втрати їхніх споживчих властивостей.

Рослини, що втратили листя, не в змозі забезпечити повноцінне наливання плодів. Як наслідок, томати стають кислими, не набирають необхідної маси та втрачають цукристість.

Господарська шкода полягає у необхідності додаткових витрат на фунгіциди та оплату праці для видалення заражених частин рослин, що підвищує собівартість продукції.

Хвороба має тенденцію до щорічного накопичення інфекції в теплиці, якщо не впроваджуються заходи з очищення та дезінфекції приміщень після збору врожаю.

Запущені випадки хвороби можуть призвести до повної втрати врожаю, що змушує виробників замінювати ґрунт або проводити дорогу стерилізацію субстрату.

Ефективний захист базується на комплексному підході: зниження вологості повітря шляхом систематичного провітрювання та підтримання оптимального режиму поливу.

Профілактика включає видалення нижнього листя, що торкається ґрунту, та своєчасне пасинкування для покращення аерації куща. Також важливо дотримуватися сівозміни та знищувати бур'яни, які можуть бути резерваторами інфекції.

Найкращим способом є вирощування сучасних стійких гібридів, селекція яких ведеться з урахуванням генетичної резистентності до патогену.

При появі перших плям застосовують фунгіциди контактної або системної дії. Важливо проводити обробки до того, як наліт на листках стане масовим, чергуючи препарати різних хімічних груп.

• Дотримання температурного режиму.
• Регулярна дезінфекція теплиць.
• Видалення хворих частин рослин.
• Використання стійких сортів.
• Обробка фунгіцидами за схемою.