Оїдіум

Цей мікроскопічний гриб паразитує на поверхні тканин рослини, висмоктуючи поживні речовини за допомогою спеціальних органів — гаусторій.

Інфекція зберігається взимку у вигляді грибниці в лусочках бруньок та у вигляді клейстотеціїв на корі старих лоз.

Навесні, при встановленні сприятливих умов, гриб активізується і випускає спори, які переносяться повітряними потоками на здорові органи рослини.

Цикл розвитку патогена дуже швидкий, що дозволяє хворобі охопити весь виноградник за короткий проміжок часу.

Першими ознаками є поява білуватого нальоту на верхній та нижній сторонах листків, що нагадує розсипане борошно.

Уражені суцвіття виглядають як обліплені борошном, вони не розвиваються і згодом повністю осипаються.

Ягоди на стадії ураження покриваються сіруватим нальотом, під яким шкірка відмирає і втрачає еластичність.

Найбільш характерний симптом — розтріскування ягід, при якому насіння стає видимим назовні, що призводить до гниття грона.

Від інфікованих ділянок куща поширюється специфічний, досить неприємний запах гнилої риби, що є важливим діагностичним показником.

Розвиток оїдіуму стимулюється стабільно теплими температурами повітря в межах +20–28°C.

На відміну від мілдью, хвороба активно прогресує за умов високої вологості повітря, але без необхідності наявності крапельної вологи на листі.

Погана провітрюваність виноградника та занадто густа посадка значно підвищують ризик епіфітотії.

Найнебезпечнішими періодами вважаються похмурі дні з помірною температурою, що супроводжуються ранковими росами.

При зниженні температури нижче +10°C або підвищенні вище +35°C активність збудника суттєво сповільнюється.

Хвороба призводить до критичного зниження врожайності, оскільки уражені суцвіття не утворюють зав'язі, а ягоди втрачають товарний вигляд.

Ягоди, що уражені оїдіумом, стають непридатними для вживання та виготовлення вина через неприємний присмак і ризик розвитку плісняви.

Виноградні кущі, які систематично страждають від цієї хвороби, слабшають, погано накопичують цукри та мають знижену зимостійкість.

Через передчасне опадіння листя, викликане хворобою, порушується процес фотосинтезу, що негативно впливає на визрівання лози.

Економічні збитки в господарствах при відсутності належного захисту можуть сягати повного знищення майбутнього врожаю.

Агротехнічний захист спрямований на створення умов, за яких гриб не може поширюватися: це регулярна обрізка та видалення пасинків.

Забезпечення вільної циркуляції повітря в кроні є першим кроком до успішної профілактики хвороби на ділянці.

Для боротьби використовують сучасні фунгіциди, які наносяться згідно з графіком обробок, починаючи з фази появи 3-5 листків.

• Профілактичне запилення сіркою під час цвітіння.
• Застосування системних препаратів з груп азолів та стробілуринів.
• Контроль чистоти насаджень від бур'янів.

Послідовне чергування препаратів з різними механізмами дії є обов'язковим для запобігання виникненню резистентності патогена.