Ельсиноз фундука

Збудник успішно перезимовує у вигляді грибниці або щільних сплетінь гіф (строми) уражених частин рослин: опалого листя, муміфікованих плодів та кори пошкоджених гілок. З настанням весняного тепла гриб активізується.

Весняне спороношення патогена здійснюється конідіями, які розносяться краплями дощу та вітром на молоді листки та пагони. Потрапляючи на сприйнятливі тканини, спори проростають і формують вторинну інфекцію.

Мікробіологічна структура гриба передбачає його локалізацію переважно у верхніх шарах епідермісу. Поступово грибниця руйнує клітинні стінки, що призводить до відмирання тканин та появи характерних плям.

Біологічний цикл розвитку гриба тісно пов'язаний з вологістю повітря та температурою, що робить його дуже залежним від метеорологічних умов кожного конкретного сезону.

Початкові ознаки хвороби виглядають як дрібні, розмиті плями світло-зеленого або жовтуватого кольору на молодих листках. З часом плями набувають коричневого забарвлення з чіткою темною облямівкою.

У центрі уражених зон тканини часто стають крихкими, перетворюються на некротичні ділянки, які можуть випадати, залишаючи після себе характерні дрібні отвори в листі.

Пагони фундука також схильні до ураження: на них виникають виразки, що мають вдавлену форму. Кора в місцях виразок часто розтріскується, що заважає нормальному сокоруху по гілках.

На обгортках (плюсках) горіхів виявляються сірі або сіро-коричневі плями, які іноді вкриваються дрібним нальотом спороношення. Це псує товарний вигляд врожаю та знижує його якість.

• Поява некротичних плям на листках.
• Випадіння тканин листа з утворенням отворів.
• Деформація молодих пагонів.
• Поява виразок на корі дерев.
• Передчасне опадання листків та недорозвинених плодів.

Найбільш сприятливі умови для поширення ельсинозу — висока вологість повітря та тривалі опади. Роса на листках у ранкові години також значно сприяє зараженню.

Температурний режим у межах +18…+25°C вважається оптимальним для інтенсивного розвитку грибниці. У такий період хвороба поширюється дуже стрімко, охоплюючи великі ділянки саду.

Загущені посадки, де крони дерев переплітаються, створюють мікроклімат із застоєм вологого повітря. Це є ключовим фактором, що сприяє накопиченню інфекції Elsinoë coryli.

Відсутність регулярного санітарного догляду за плантацією призводить до того, що інфекційний фон залишається високим протягом багатьох років, оскільки патоген добре витримує холодну зиму.

Тривала хмарна погода з частими дощами в травні та червні часто стає стартовою точкою для масового розвитку ельсинозу на молодих приростах фундука.

Шкодочинність ельсинозу проявляється у значному зниженні фотосинтетичної активності дерева через ураження листкового апарату. Це призводить до ослаблення імунітету та зменшення врожайності.

Внаслідок ураження пагонів грибом порушується доставка поживних речовин до верхівкових бруньок, що може призвести до їх відмирання та зменшення загального обсягу плодів у наступні сезони.

Якість плодів суттєво погіршується, оскільки ураження плюски призводить до появи дрібних, неповноцінних горіхів. Це робить продукцію непридатною для реалізації у якості товарної сировини.

Дерева, що тривалий час хворіють на ельсиноз, втрачають зимостійкість. Це робить їх вразливими до критичних морозів, що може спричинити часткове або повне вимерзання гілок.

Загальне пригнічення рослин через хворобу робить їх легкою здобиччю для інших шкідників та патогенів, що значно скорочує продуктивний вік промислового саду.

Першочерговим заходом є агротехнічна гігієна. Необхідно вчасно збирати та вивозити з плантації опале листя, яке є головним резервуаром для інфекції в зимовий період.

Правильна обрізка фундука дозволяє підтримувати крону відкритою, що забезпечує швидке просихання листя після дощу та покращує проникнення сонячного світла.

Ефективним методом є застосування мідьвмісних препаратів на стадії спокою рослин (обробка ранньою весною або восени). Це знижує запас інфекції на корі дерев.

В активний період вегетації проти ельсинозу використовують системні фунгіциди відповідно до інструкцій, обов'язково чергуючи діючі речовини для запобігання виникненню резистентності гриба.

Оптимальне живлення з переважанням калійних та фосфорних добрив зміцнює клітинні стінки фундука, роблячи їх стійкішими до механічного проникнення грибниці патогена.