Крепідот

Це гриби-ксилотрофи, які розвиваються на мертвій або сильно ослабленій органічній речовині. Їхній міцелій спеціалізується на розкладанні складних сполук деревини.

У сільськогосподарській практиці вони не розглядаються як збудники хвороб, що потребують лікування пестицидами, на відміну від паразитичних грибків.

Плодові тіла крепідотів мають характерну форму вушка або віяла, вони зазвичай позбавлені ніжки або мають дуже коротку, бічну ніжку.

Колір плодових тіл варіюється від білого до бурого, що залежить від виду гриба та умов навколишнього середовища.

Зовнішнім проявом присутності крепідота є поява невеликих шапинкових грибів на стовбурах або гілках дерев.

Гриби часто зростаються в невеликі групи, щільно притискаючись до поверхні кори. Це свідчить про наявність вогнищ гниття під поверхнею.

Нижня поверхня шапинки (гіменофор) має пластинчасту структуру. У міру дозрівання спор пластинки набувають коричневого або іржавого відтінку.

Шкірка на місці розвитку гриба стає вогкою, часто спостерігається знебарвлення кори або її відмирання, що створює сприятливі умови для поширення міцелію.

Якщо ви бачите ці гриби на дереві, це прямий індикатор того, що деревина вже вражена іншими процесами або має глибокі пошкодження.

Розвиток крепідотів тісно пов'язаний з високою вологістю. Вони масово з'являються після періодів затяжних дощів, коли деревина стає максимально зволоженою.

Гриб потребує субстрату з уже порушеною цілісністю. Він успішно колонізує місця механічних травм, тріщини від морозу або пошкодження після обрізки.

Оптимальні умови — затінені та погано провітрювані частини саду. Надмірна вологість повітря є критичним фактором для утворення плодових тіл.

Температурний режим для росту гриба є помірним, він найбільш активний у весняний та осінній періоди, коли погодні умови найбільш вологі.

Поширення спор відбувається через повітряні потоки, тому гриб може швидко заселяти всі ослаблені дерева в саду за наявності відповідних умов.

Основна шкода полягає в прискоренні деструкції деревини. Хоча гриб не є агресором, він поглиблює існуючі проблеми, перетворюючи ослаблену тканину на труху.

Враження скелетних гілок крепідотом призводить до втрати ними міцності, що збільшує ризик переломів під час сильного вітру чи під вагою снігу.

Наявність грибів на стовбурі сигналізує про занедбаність рослини або наявність глибоких прихованих гнилей, що може призвести до загибелі дерева в довгостроковій перспективі.

На родючих плантаціях присутність сапротрофів свідчить про порушення агротехнічних норм догляду, що негативно впливає на загальну продуктивність насаджень.

Пошкоджені тканини втрачають здатність до нормального обміну речовин, що послаблює дерево та робить його вразливим до інших, більш агресивних патогенів.

Методи боротьби з крепідотом зводяться до загальних заходів санітарного стану саду. Пряма обробка фунгицидами проти нього недоцільна.

Найважливішим кроком є своєчасне видалення сухих та уражених гілок. Усі місця зрізів повинні бути оброблені захисними препаратами.

Важливо уникати перезволоження ґрунту біля стовбурів. Хороша циркуляція повітря між кронами дерев значно знижує ризик появи грибів.

Регулярне лікування ран, тріщин та сонячних опіків на корі допомагає запобігти утворенню вогнищ, де гриб міг би почати свою діяльність.

• Видалення хворих дерев та пнів з ділянки.
• Оптимізація схеми посадки для кращої аерації.
• Використання якісного садового вару для загоєння ран.