Косцинодискові водорості

У фітопатології ураження вищих рослин водоростями розглядається як вторинний процес. Косцинодискові водорості не є облігатними паразитами, проте їх масовий розвиток у водному середовищі або на перезволожених субстратах призводить до механічного та хімічного впливу на тканини культур.

Тип хвороби класифікується як альгоз. Особливістю є здатність клітин водоростей із жорстким кремнієвим панциром проникати в міжклітинники або осідати на поверхні листків та стебел в умовах надмірного зволоження.

Збудник поширюється переважно через воду, що використовується для поливу, або при підтопленні ділянок. Висока адаптивність до різних рівнів освітленості дозволяє їм швидко колонізувати вологі поверхні.

Ці мікроорганізми мають характерну дископодібну форму панцира, що полегшує їх закріплення на епідермісі рослин при утворенні біоплівок в умовах постійної вологи.

Основним ознакою появи водоростей на поверхні вегетативних органів є утворення специфічного нальоту, що варіюється від бурого до сіро-зеленого кольору.

При ураженні косцинодисковими водоростями поверхня листків може ставати шорсткою або вкриватися тонкою кремнієвою плівкою, яка перешкоджає нормальному газообміну рослини.

У зонах ураження спостерігається порушення процесів транспірації. Рослини виглядають пригніченими, їх ріст сповільнюється, а листки можуть набувати хлоротичного відтінку внаслідок дефіциту сонячного світла.

На ранніх стадіях колонізації ознаки можуть нагадувати поверхневий наліт пилу, проте при огляді під збільшенням помітна структурована колонія мікроорганізмів.

• Зміна кольору епідермісу на коричнево-бурий.
• Закупорка продихів кремнієвими панцирами.
• Зниження інтенсивності фотосинтезу.
• Деформація молодих пагонів при сильному ступені зараження.

Основним фактором розвитку є тривале перезволоження ґрунту та застій води на поверхні листків. Косцинодискові водорості процвітають в умовах високої вологості та достатнього рівня мінеральних солей.

Температурний режим відіграє другу роль, проте помірно теплі умови сприяють стрімкому поділу клітин водоростей, що прискорює процес формування біоплівки.

Недостатня вентиляція в теплицях або загущені посіви у відкритому ґрунті створюють ідеальний мікроклімат для розмноження цих організмів через відсутність швидкого випаровування вологи.

Забруднення іригаційних систем відкритими водоймами, що містять фітопланктон, є головним джерелом інфікування культурних площ.

Зниження освітленості сприяє зміні метаболізму рослини, що робить її тканини вразливішими до прикріплення діатомових водоростей та подальшого колонізування.

Шкодочинність косцинодискових водоростей полягає у механічному екрануванні поверхні листка, що блокує доступ світла до хлоропластів і знижує продуктивність фотосинтезу.

Кремнієві панцири цих організмів можуть створювати бар'єр для транспірації, призводячи до фізіологічного дисбалансу та перегріву листкової пластинки в сонячну погоду.

Постійне перебування водоростей на поверхні рослини сприяє утриманню надмірної вологи, що провокує розвиток вторинних грибкових та бактеріальних інфекцій.

У сільськогосподарській практиці масове ураження призводить до зниження товарної якості продукції, втрати тургору та в критичних випадках — до відмирання уражених тканин.

Економічні збитки пов'язані не лише з прямим ураженням, а й із витратами на проведення додаткових захисних заходів для очищення поверхні рослин від нальоту.

Основна стратегія захисту будується на оптимізації режиму вологості. Необхідний суворий контроль поливу, щоб виключити застій води на листках та верхньому шарі ґрунту.

У закритому ґрунті обов'язковою умовою є забезпечення ефективної вентиляції та провітрювання, що дозволяє знизити відносну вологість повітря нижче критичного рівня для розвитку водоростей.

Для запобігання поширенню збудника рекомендується використовувати фільтрацію води, що надходить для зрошення з відкритих водойм, де концентрація діатомових водоростей може бути високою.

Застосування мідьвмісних фунгіцидів або спеціалізованих альгіцидів дозволяє ефективно пригнічувати розвиток водоростей на початкових етапах без істотної шкоди для культурних рослин.

Агротехнічні заходи включають регулярне розпушування ґрунту для поліпшення аерації, а також видалення сильно уражених рослинних решток, які можуть слугувати резервуаром для накопичення спор водоростей.