Антракноз бавовнику

Гриб належить до порядку Меланконіальні та характеризується високою пластичністю, що дозволяє йому адаптуватися до різних кліматичних умов вирощування бавовнику.

Джерелом інфекції зазвичай виступають уражене насіння, а також рослинні рештки, на яких гриб зберігається у вигляді грибниці та конідій протягом тривалого часу.

Патоген здатен проникати в тканини рослин через механічні пошкодження або через природні отвори, після чого починається активний процес розмноження.

Біологія гриба тісно пов'язана з умовами навколишнього середовища, при цьому вищі температури та вологість сприяють прискоренню життєвих циклів паразита.

На початкових етапах розвитку сходів на сім'ядолях з'являються характерні плями червоно-бурого кольору. Поступово вони поширюються на підсім'ядольне коліно, викликаючи почорніння та подальшу загибель паростків.

У дорослих рослин ознаки ураження проявляються на листках у вигляді округлих плям з темною облямівкою. Ці плями поступово збільшуються, що веде до передчасного висихання та опадання листя.

Найбільш видимим та небезпечним симптомом є ураження коробочок. На них утворюються вдавлені плями, які з часом темніють і вкриваються спороношенням гриба у вигляді рожевого або світло-оранжевого нальоту.

Ураження стебел супроводжується появою виразок, які порушують нормальний рух поживних речовин всередині рослини, що призводить до її виснаження.

• Потемніння верхівкових точок росту.
• Всихання окремих гілок або всього куща.
• Погане розкриття коробочок, які вкриваються чорним нальотом.
• Пошкодження якості волокна, яке стає ламким і слабким.

Розвиток антракнозу активізується за умов високої вологості повітря та частих опадів, особливо в критичні фази розвитку культури — під час цвітіння та формування плодів.

Сприятливим фактором для поширення інфекції є температура повітря в межах +22...+26°C, яка є оптимальною для проростання спор гриба Colletotrichum indicum.

Загущені посіви, де спостерігається відсутність належної вентиляції, стають справжніми осередками інфекції, де патоген швидко переходить з одного куща на інший.

Надмірне азотне живлення може посилювати сприйнятливість рослин до хвороби, оскільки робить їх тканини більш ніжними та схильними до ураження грибковими агентами.

Наявність ран на поверхні рослин, спричинених градом чи шкідниками, значно пришвидшує зараження, полегшуючи проникнення інфекції всередину тканин.

Антракноз суттєво знижує врожайність бавовнику через випадіння значної частини сходів, що призводить до нерівномірності посівів та необхідності проведення підсівів.

Захворювання негативно впливає на вихід та фізико-механічні властивості волокна, що робить його непридатним для використання в текстильній промисловості.

Масове ураження коробочок призводить до їх опадання ще до початку періоду збирання врожаю, що фіксується як прямі втрати сировини на полі.

Поширення збудника через насіннєвий матеріал створює системну загрозу для господарства, оскільки кожен наступний рік ризик епіфітотії зростає.

Економічна шкода також включає витрати на проведення декількох циклів фунгіцидних обробок, які необхідні для стримування розвитку патогена у вологі роки.

Першочерговим заходом є використання виключно протруєного насіння, яке пройшло лабораторний контроль на відсутність патогенної мікрофлори.

Дотримання сівозміни з поверненням бавовнику на поле не раніше ніж через 3 роки дозволяє суттєво знизити інфекційний фон ґрунту.

Після збирання врожаю необхідно ретельно подрібнювати та заорювати всі рослинні рештки, оскільки саме в них гриб проводить період спокою до наступного сезону.

Проведення превентивних обробок фунгіцидами контактної та системної дії під час періоду цвітіння допомагає захистити плоди від зараження спорами патогена.

Контроль чисельності шкідників, які пошкоджують коробочки, є невід'ємною частиною захисту, оскільки вони сприяють поширенню антракнозу всередині посіву.