Кокомікоз
Довідник · Хвороби

Кокомікоз

Coccomyces vilis

Збудником кокомікозу є сумчастий гриб Coccomyces hiemalis (синонім Blumeriella jaapii). Цей мікроскопічний гриб є спеціалізованим патогеном, який вражає переважно листя, а іноді й плоди культур родини Розові.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Кокомікоз

Життєвий цикл гриба включає розвиток конідій, які здатні розмножуватися кілька разів за один вегетаційний період. Це дозволяє хворобі дуже швидко поширюватися за умови сприятливої погоди.

Зимує збудник у вигляді міцелію в опалому листі. Навесні, коли встановлюється тепла погода, на перезимованому листі формуються плодові тіла з сумкоспорами, які стають джерелом первинної інфекції.

Хвороба є дуже агресивною і за сприятливих умов здатна призвести до повної дефоліації дерев уже в середині літа. Це кардинально змінює фізіологічний стан дерева та порушує процеси підготовки до зими.

Розвиток патогену відбувається через продихи листка, куди потрапляють спори гриба. Після проникнення грибниця швидко розростається в тканинах листа, висмоктуючи поживні речовини та руйнуючи клітинну структуру.

Початковими ознаками хвороби є поява дрібних плям червонувато-бурого кольору на верхній стороні листової пластинки. Плями виглядають як невеликі цятки, які поступово збільшуються в розмірах.

На нижній стороні листа в зоні плям можна помітити світлий, рожевувато-білий наліт. Це ніщо інше, як конідіальне спороношення гриба, що активно поширюється вітром або краплями дощу на сусідні гілки.

Згодом уражені листки починають передчасно жовтіти або червоніти, скручуватися і опадати. Нерідко дерево втрачає майже все листя до кінця липня, що виглядає як передчасна осінь для саду.

На плодах кокомікоз проявляється у вигляді дрібних втиснутих плям темного забарвлення. Такі плоди перестають розвиватися, стають водянистими, втрачають свої смакові якості та стають непридатними для вживання.

На плодоніжках хвороба викликає утворення некротичних виразок, що призводить до відмирання частини зав'язі. Внаслідок цього значна частина врожаю засихає прямо на дереві ще до настання періоду дозрівання.

Кокомікоз вважається хворобою вологої погоди. Часті дощі, роси та висока вологість повітря є обов'язковими умовами для проростання спор та масового зараження здорових частин дерева.

Оптимальна температура для розвитку збудника коливається в межах від +15°C до +20°C. При таких показниках період від зараження до появи нових симптомів мінімальний, що викликає епіфітотійний спалах.

Загущені посадки та відсутність якісної обрізки сприяють накопиченню вологи в кроні дерев. Погана аерація створює ідеальний мікроклімат для колонізації грибом внутрішніх частин крони.

Наявність джерел інфекції у вигляді торішнього листя під деревом є визначальним фактором для раннього зараження навесні. Чим більше листя залишилося на поверхні ґрунту, тим вищий тиск інфекції.

Також важливим фактором є загальна слабкість дерева. Агрофон, що не підтримується належними добривами та боротьбою зі шкідниками, робить рослини беззахисними перед активним проникненням гриба.

Основна шкода від кокомікозу полягає в передчасному листопаді, який позбавляє дерево можливості ефективного фотосинтезу протягом важливого періоду вегетації.

Зниження рівня цукрів та поживних речовин у деревині призводить до того, що плодові бруньки наступного року або не закладаються зовсім, або мають дуже низьку життєздатність.

Дерева, що втратили листя в середині літа, стають вкрай чутливими до низьких зимових температур. Це призводить до підмерзання кори, скелетних гілок та повної загибелі плодових утворень.

Щорічне ураження хворобою послаблює дерева до такої міри, що вони стають схильними до зараження іншими грибковими та бактеріальними інфекціями, що значно скорочує тривалість життя саду.

Економічний збиток включає не лише втрату поточного врожаю, але й величезні витрати на відновлення дерев та боротьбу з інфекцією протягом наступних сезонів.

Головним заходом боротьби є санітарна обробка саду. Восени необхідно обов'язково згрібати та спалювати опале листя або глибоко закопувати його в ґрунт, щоб знищити джерело зимуючої інфекції.

Застосування хімічних засобів захисту є обов'язковим у регіонах з частими дощами. Обробки фунгіцидами проводять за схемою: перед цвітінням, відразу після цвітіння та після збору врожаю.

Для боротьби ефективно використовуються препарати на основі міді (бордоська суміш, хлорокис міді), а також сучасні системні фунгіциди, що мають профілактичну та лікувальну дію.

Агротехніка має включати своєчасну обрізку для проріджування крони та правильне внесення добрив, щоб дерево мало достатньо сил для регенерації та захисту.

  • Бордоська суміш
  • Системні фунгіциди (група триазолів)
  • Збирання рослинних решток
  • Проріджування крони