Хетотиріальні гриби
Довідник · Хвороби

Хетотиріальні гриби

Chaetothyriaceae

Родина Chaetothyriaceae належить до порядку Chaetothyriales, класу Eurotiomycetes. Ці гриби зазвичай є епіфітами, що оселяються на поверхні листків, пагонів та плодів, живлячись виділеннями комах або продуктами метаболізму рослин.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Хетотиріальні гриби

Представники цієї родини викликають формування специфічних нальотів, які за зовнішнім виглядом нагадують сажу. Гриб утворює поверхневу грибницю, яка щільно вкриває органи рослини, не проникаючи глибоко в тканини.

Біологічно ці гриби нерозривно пов'язані з колоніями сисних шкідників, таких як попелиці, кокциди та білокрилки. Патоген використовує солодкі виділення комах (падь) як головне джерело вуглеводів для росту своїх гіф.

Розмноження відбувається шляхом утворення конідій або аскоспор, які поширюються вітром, дощем або комахами. Життєвий цикл гриба сильно залежить від кліматичних умов та вологості повітря.

Хоча їх часто відносять до сапротрофів, їх присутність на рослині викликає фізіологічні порушення, блокуючи доступ до світла та погіршуючи природні процеси дихання рослини.

Основним симптомом є поява темного, майже чорного нальоту на листках, що візуально нагадує сажу чи кіптяву. Наліт можна стерти, але за наявності джерела живлення він з’являється знову.

Уражені листки втрачають природний колір, стають тьмяними, а при сильному розвитку хвороби починають скручуватися. Наліт може вкривати також пагони та плоди, псуючи їхній зовнішній вигляд.

Грибниця часто зосереджується навколо місць скупчення комах-шкідників. Наявність липких крапель паді, які з часом чорніють, є прямим індикатором присутності патогена на рослині.

Мікроскопічний аналіз показує щільну мережу темних гіф, які закріплюються на кутикулі листка. Це головна відмінність грибів цієї родини від внутрішньотканинних паразитів.

На плодах наліт може утворювати як окремі плями, так і суцільні корки, що знижує якість плодів та їхню здатність до тривалого зберігання після збирання врожаю.

Ключовим фактором розвитку є висока вологість повітря, що перевищує 70-80%. У період затяжних дощів чи густих туманів швидкість поширення хвороби значно зростає.

Оптимальна температура для грибів становить від +20 до +28 градусів за Цельсієм. У цей час активність комах-шкідників також досягає піку, забезпечуючи гриб поживним субстратом.

Погана вентиляція крони та надмірна густота посадок створюють сприятливий мікроклімат із застоєм вологого повітря, що стимулює проростання спор на поверхні рослин.

Відсутність санітарної обрізки веде до накопичення інфекції в саду. Спори гриба можуть зберігатися на опалому листі та у тріщинах кори до наступного сезону.

Наявність колоній комах на рослині є критичною умовою. Без паді розвиток Chaetothyriaceae на рослині практично неможливий, оскільки вони не здатні самостійно пошкодити епідерміс.

Головна шкода полягає у гальмуванні фотосинтезу. Чорна плівка на листках перешкоджає поглинанню сонячного світла, що призводить до зменшення синтезу поживних речовин.

Порушення газообміну через продихи, що закриваються нальотом, спричиняє кисневе голодування тканин. Це послаблює загальний імунітет рослини та підвищує її вразливість до інших хвороб.

Шкодочинність проявляється у погіршенні товарних якостей врожаю. Плоди з нальотом важко очистити, що суттєво знижує їхню ринкову вартість.

Активний розвиток гриба уповільнює ріст нових пагонів. Рослина виснажується, що призводить до слабкої закладки бруньок та зниження врожайності у майбутньому.

У розплідниках поширення гриба може спричинити загибель саджанців через швидке опадання листя та загальне пригнічення фізіологічних функцій молодих рослин.

Першочерговий захід — боротьба зі шкідниками, такими як попелиця, щитівка та білокрилка. Знищення комах усуває джерело паді та позбавляє гриб їжі.

Регулярна санітарна обрізка та проріджування крони покращують циркуляцію повітря. Суха, провітрювана крона є несприятливим середовищем для розвитку епіфітних грибів.

  • Застосування мідьвмісних фунгіцидів для профілактики навесні та восени.
  • Використання інсектицидів широкого спектра проти комах-переносників.
  • Своєчасне прибирання та утилізація опалого листя для зменшення кількості спор.
  • Систематичний огляд рослин для виявлення ранніх симптомів нальоту.

При сильному ураженні ефективним є промивання крони мильними розчинами або спеціальними засобами, що змивають наліт і покращують стан листя перед основною обробкою.