Хетоміум піднесений
Chaetomium elatum
Збудником є сапрофітний гриб Chaetomium elatum, що належить до класу аскоміцетів. Він широко поширений у ґрунті та на рослинних рештках, відіграючи роль редуцента, проте за сприятливих умов проявляє патогенні властивості.
Вміст розділу
Хетоміум піднесений
Гриб активно розвивається на насінні, зернівках та соломі, утворюючи характерні темні плодові тіла — перитеції. У процесі життєдіяльності він виділяє специфічні метаболіти, що негативно впливають на фізіологічні процеси проростків.
Цей мікроорганізм має високу целюлолітичну активність, що дозволяє йому ефективно руйнувати органічні субстрати, багаті на клітковину. Це робить його частим мешканцем пожнивних решток після збирання врожаю.
У фітопатологічному сенсі Chaetomium elatum розглядається як один із компонентів комплексу грибів, що викликають «чорний зародок» зернових культур. Його присутність часто корелює з іншими видами патогенних мікроміцетів.
Біологічна особливість виду полягає у здатності формувати великі, темні, вкриті волосками перитеції, які дозволяють грибу перезимовувати у несприятливих умовах зовнішнього середовища.
На ураженому насінні та зернівках спостерігається поява темного, оливково-чорного або сіруватого нальоту, що представляє собою скупчення перитеціїв гриба. Уражені ділянки часто виглядають «запиленими» або темними.
У проростків зернових культур при сильному зараженні насіння відзначається затримка росту, потемніння корінців та гіпокотиля. Розвиток кореневої системи стає пригніченим, що призводить до зрідженості сходів.
У польових умовах ознаки ураження проявляються у вигляді темних плям на колоссі та стеблах, особливо в умовах високої вологості під час дозрівання. Гриб часто колонізує тканини, ослаблені іншими патогенами або несприятливими погодними факторами.
Важливою діагностичною ознакою є наявність на поверхні субстрату округлих або грушоподібних темних плодових тіл, помітних при невеликому збільшенні. Вони можуть групуватися в кластери, утворюючи помітний неозброєним оком наліт.
Уражене зерно втрачає схожість та енергію проростання, а при використанні такого матеріалу як посівного відзначається масове вилягання або загибель проростків на ранніх стадіях розвитку.
Розвиток Chaetomium elatum прямо залежить від рівня вологості. Надмірне зволоження під час дозрівання зерна або при зберіганні насіннєвого матеріалу є критичним фактором, що сприяє спалахам захворювання.
Температурний оптимум для росту гриба знаходиться в діапазоні 20–25 градусів Цельсія, проте він здатен успішно розвиватися і за нижчих температур, що дозволяє йому зберігати активність у ґрунті в осінньо-весняний період.
Порушення режиму зберігання зерна, при якому вологість зернової маси перевищує 15-16 відсотків, створює ідеальні умови для колонізації зернівок цим патогеном, викликаючи їх активне пліснявіння.
Недостатня аерація у складських приміщеннях або при закладанні насіння на зберігання сприяє швидкому поширенню інфекції від заражених зерен до здорових, що призводить до псування цілих партій врожаю.
Погано проведене збирання, при якому зерно залишається в полі в умовах підвищеної вологості та прохолодної погоди, значно підвищує ризик ураження колоса хетоміумом, створюючи умови для епіфітотійного розвитку гриба.
Основна шкода полягає у зниженні посівних якостей зерна. Заражене насіння має критично низьку енергію проростання, що призводить до зниження густоти стояння рослин та, як наслідок, недобору врожаю.
Гриб здатний виробляти токсичні метаболіти, які отруюють проростки та знижують їх імунітет, роблячи їх більш вразливими до ґрунтових патогенів, що викликають кореневі гнилі.
При зберіганні зерна Chaetomium elatum є активним руйнівником крохмалистих та білкових речовин, що призводить до зниження якості товарного зерна, зміни його кольору та появи неприємного запаху плісняви.
В агроценозах широке поширення гриба на пожнивних рештках створює високий інфекційний фон, що робить неможливим вирощування зернових культур у монокультурі без належної обробки ґрунту.
Економічні збитки складаються з витрат на протруювання насіннєвого матеріалу, можливих втрат при зберіганні та необхідності позапланових агротехнічних заходів щодо санації полів.
Основним методом боротьби є використання якісного, протруєного насіннєвого матеріалу. Застосування фунгіцидних протруйників ефективно пригнічує поверхневу інфекцію та захищає насіння на початкових етапах розвитку.
Дотримання агротехнічних строків збирання врожаю дозволяє уникнути потрапляння зерна під затяжні дощі, що мінімізує ризик ураження колоса хетоміумом у польових умовах.
Важливу роль відіграє якісне післязбиральне сушіння зерна до кондиційної вологості. Зберігання зерна має здійснюватися у сухих, провітрюваних приміщеннях з постійним контролем температурно-вологісного режиму.
Сівозміна є базовим профілактичним заходом. Чергування зернових культур з бобовими або іншими культурами, що не є господарями цього патогену, знижує накопичення інфекції у ґрунті.
Ретельне загортання пожнивних решток у ґрунт або їх подрібнення сприяють швидшій мінералізації органіки, що позбавляє гриб субстрату для розмноження та обмежує його виживаність.