Базидіомікоз
Basidiobolomycotina
Збудниками хвороб, що пов'язуються з даною групою, є гриби роду Basidiobolus. Вони належать до класу Entomophthoromycetes і поширені переважно як ґрунтові сапротрофи.
Вміст розділу
Базидіомікоз
Ці мікроорганізми мають специфічну біологію, що дозволяє їм ефективно засвоювати органічні рештки в ґрунті. Вони утворюють міцелій, який швидко поширюється у вологому середовищі.
Розмноження відбувається за допомогою конідій, які можуть активно поширюватися вітром або краплями води. Ця особливість забезпечує грибу швидке захоплення нових поживних субстратів.
Хоча ці гриби частіше живуть на відмерлій органіці, за певних умов вони переходять до паразитування на живих тканинах. Це відбувається при порушенні цілісності захисних покривів рослини.
Гриб здатний переносити несприятливі умови завдяки утворенню хламідоспор. Це робить його стійким до факторів навколишнього середовища, що ускладнює його викорінення з ґрунту.
Розвиток грибів активізується при високій вологості ґрунту та повітря, особливо в теплицях. Температурний оптимум для росту коливається від 22 до 28 градусів тепла.
Накопичення неперегної органіки створює сприятливе середовище для розмноження збудника. Саме тому внесення великої кількості свіжого гною без компостування підвищує ризик виникнення інфекції.
Погана вентиляція в закритому ґрунті сприяє утриманню вологи на поверхні листків та стебел. Це створює ідеальні умови для проростання спор гриба на тканинах рослин.
Механічні пошкодження кореневої системи під час розпушування ґрунту відкривають шлях для проникнення грибниці. Пошкоджені тканини виділяють сік, що приваблює збудника.
Надмірна щільність посадок обмежує доступ світла та повітря до прикореневої зони. Це призводить до утворення застоїв повітря, які є критичними для поширення базидіомікозу.
Хвороба викликає некротичні ураження тканин, що супроводжується гниттям кореневої шийки. Рослина швидко втрачає життєздатність і в'яне без видимих на те причин.
Ураження плодів призводить до появи плям, які з часом охоплюють всю поверхню. Це робить продукцію непридатною для зберігання, оскільки гниль швидко поширюється в сховищах.
Сповільнення росту уражених рослин призводить до суттєвого зниження врожайності. Молода розсада гине майже миттєво після появи перших симптомів інфекції.
Порушення фізіологічних процесів в уражених рослинах робить їх слабшими перед іншими шкідниками. Базидіомікоз часто стає первинним фактором, що відкриває шлях вторинним інфекціям.
Втрати врожаю можуть досягати значних обсягів, якщо не вжити вчасних заходів боротьби. Особливо небезпечно це для культур, вирощуваних на крапельному зрошенні.
Профілактика включає ретельну підготовку ґрунту та його дезінфекцію перед посадкою. Використання здорового субстрату мінімізує ризик занесення інфекції.
Важливо налагодити систему крапельного поливу так, щоб волога не накопичувалася біля основи стебла. Регулярне провітрювання є обов'язковим для всіх типів теплиць.
Слід дотримуватися сівозміни, уникаючи повернення чутливих культур на одне і те саме місце занадто часто. Знищення рослинних решток після збору врожаю є критичним заходом.
Застосування фунгіцидів на початкових етапах виявлення хвороби допомагає зупинити розповсюдження спор. Важливо використовувати препарати, дозволені для даної культури.
Підтримка рослин імуностимуляторами допомагає їм витримувати тиск патогенів. Комплексний підхід, що включає агротехнічні та хімічні методи, є найефективнішим.