Астеріонела

Ці мікроорганізми характеризуються утворенням колоній у вигляді зірок, де клітини сполучені між собою кутами, що є ключовою морфологічною ознакою.

В агрономічному середовищі їх класифікують як біологічний чинник, що спричиняє «цвітіння» водних середовищ у закритих та відкритих системах.

Кожна клітина має панцир із кремнезему, що забезпечує їм високу витривалість в умовах інтенсивного вирощування сільськогосподарських культур.

Біологічний цикл розвитку залежить від концентрації мінеральних сполук, що дозволяє виду швидко колонізувати поживні розчини.

Головною ознакою наявності астеріонели є поява мутного осаду бурого кольору, що накопичується на стінках ємностей або гідропонних труб.

При масовому розвитку спостерігається зміна кольору води, яка стає тьмяною та набуває специфічного запаху через відмирання клітин водоростей.

На коренях рослин виникає слизовий наліт, який заважає нормальному диханню рослин та споживанню поживних речовин з гідропонного розчину.

Знижується рівень розчиненого кисню, що візуально можна визначити за уповільненням загального росту сільськогосподарської культури.

Спостерігається погіршення прозорості робочого розчину, що перешкоджає візуальному контролю стану кореневої системи в системі вирощування.

Розвитку астеріонели сприяє висока насиченість поживних розчинів фосфатами, азотистими сполуками та сполуками кремнію.

Оптимальне освітлення, особливо інтенсивне штучне світло в теплицях, стимулює стрімке розмноження колоній у водному середовищі.

Температурний режим у діапазоні від 10 до 22 градусів за Цельсієм вважається найбільш сприятливим для біологічної активності даного роду.

Відсутність належної циркуляції поживного розчину в системі сприяє виникненню зон застою, де концентрація водоростей досягає критичних значень.

Коливання рівня кислотності (pH) середовища також може активізувати ріст популяції, особливо при зміщенні в бік лужної реакції.

Основна шкода пов'язана з конкурентною боротьбою водоростей за сонячне світло та елементи живлення, призначені для вирощуваних рослин.

Механічне забивання мікропористих фільтрів та насосного обладнання призводить до аварійних ситуацій у гідропонних установках.

Пригнічення розвитку рослин відбувається через блокування доступу кисню до коренів, що викликає фізіологічне ослаблення культури.

Виділення метаболітів водоростями може спричинити зміну хімічного складу розчину, що токсично діє на молоді паростки або розсаду.

Масове відмирання колоній створює сприятливе середовище для розвитку вторинної патогенної мікрофлори, що загрожує здоров'ю посівів.

Захист передбачає ізоляцію поживних розчинів від прямого впливу сонячного випромінювання та повне затемнення резервуарів.

Застосування ультрафіолетових стерилізаторів у замкнених системах є найбільш дієвим методом пригнічення популяції астеріонели.

Регулярне промивання та дезінфекція гідропонного обладнання за допомогою дозволених фунгіцидів та альгіцидів є обов'язковим заходом.

Контроль якості сировини для приготування поживних розчинів дозволяє мінімізувати надходження надлишкового кремнію.

• Регулярне очищення систем подачі води від нальоту.
• Забезпечення постійної турбулентності потоку.
• Періодичний лабораторний аналіз складу середовища.