Псевданабенові ціанобактерії

З часом наліт стає щільнішим, набуваючи вигляду темної оксамитової плівки, яка закриває пори в субстраті та порушує газообмін коріння.

При висиханні колонії цианобактерій стають ламкими, утворюючи кірку, що розтріскується, і під впливом поливної води поширюються на сусідні ділянки.

На ранніх етапах розвитку на стеблах рослин біля самої основи помітно характерне позеленіння, яке може спровокувати загнивання тканин.

При масовому ураженні відчувається неприємний болотний запах, викликаний розкладанням відмерлих ділянок бактеріальної плівки.

Збудниками є цианобактерії родини Pseudanabaenaceae, які здатні до активного фотосинтезу та швидкої колонізації поверхонь.

Ці організми є типовими представниками мікрофлори, що бурхливо розвивається за наявності світла, вологи та поживних елементів.

Їх біологічна особливість полягає в утворенні нитчастих структур (трихомів), які тісно переплітаються, формуючи стійкі до зовнішнього впливу біоплівки.

Вони не є класичними паразитами в широкому розумінні, але завдають значної шкоди рослинам як конкуренти за ресурси живлення та простору.

Цианобактерії активно виділяють специфічні речовини, які можуть пригнічувати розвиток корисної мікрофлори в ризосфері рослин.

Розвиток цих організмів провокується поєднанням високої інтенсивності освітлення та надмірної вологості повітря у теплицях.

Високий вміст елементів живлення у поверхневому шарі ґрунту стає головним джерелом енергії для їх стрімкого розмноження.

Погана циркуляція повітря та застій вологи сприяють утворенню стабільних зон для виживання та поширення ціанобактерій.

Використання забрудненої поливної води є основним шляхом внесення спор у закриті системи вирощування, включаючи гідропоніку.

Температурний режим у межах 20-25 градусів Цельсія є оптимальним для колонізації великих площ протягом декількох діб.

Головна небезпека полягає в блокуванні надходження кисню до кореневої системи, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку рослин.

Накопичення бактеріальної маси призводить до засмічення крапельних стрічок, порушуючи рівномірність подачі води та добрив.

За рахунок зміни pH-середовища на поверхні субстрату погіршується засвоєння рослинами макро- та мікроелементів, що викликає хлороз.

Постійна вологість, яку утримує шар цианобактерій, створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів та розмноження шкідників.

Висока конкуренція за простір призводить до ослаблення імунної системи рослин, роблячи їх більш вразливими до справжніх патогенів.

Ефективним методом є повне перекриття доступу світла до субстрату за допомогою мульчування непрозорими матеріалами.

Необхідно проводити періодичне просушування верхнього шару ґрунту, що перериває цикл розмноження цих організмів.

Дезінфекція системи крапельного поливу із застосуванням спеціалізованих безпечних альгіцидів дозволяє очистити обладнання від бактеріального нальоту.

Важливо збалансувати дози азотних добрив, щоб уникати накопичення надлишку поживних речовин на поверхні субстрату.

• Використання чорної агроплівки;
• Покращення вентиляції теплиць;
• Очищення води для поливу;
• Видалення заражених ділянок субстрату.