Диктіогломові

З точки зору фітопатології, ці мікроорганізми не є збудниками хвороб рослин і не чинять негативного впливу на агроценози.

Вони є облігатними анаеробами, що означає, що їхнє середовище існування обмежене ділянками з відсутністю вільного кисню.

Перші представники цієї групи були виділені з гарячих джерел, де вони відіграють роль у природних циклах розкладання органічних речовин.

Біологічно вони значно відрізняються від патогенних бактерій, які здатні вражати кореневу систему чи надземну частину сільськогосподарських рослин.

Умови розвитку Dictyoglomaceae є вкрай специфічними та ніяк не перетинаються з умовами вирощування польових чи овочевих культур.

Бактерії цього сімейства найкраще розвиваються при температурі середовища вище 50–60 градусів за Цельсієм.

Вони потребують анаеробних умов, тоді як коренева система більшості культурних рослин потребує належної аерації ґрунту.

Поживним субстратом для них слугують специфічні полімери, розщеплення яких забезпечується високостійкими термофільними ферментами.

Таким чином, навіть випадкове потрапляння цих бактерій у ґрунт не призведе до їх розмноження через невідповідність екологічних факторів.

Шкодочинність Dictyoglomaceae стосовно культурних рослин дорівнює нулю, оскільки вони не є паразитами або патогенами.

Вони не виділяють ферментів, що руйнують клітинні стінки рослин, і не формують токсичних метаболітів, здатних викликати хвороби.

В агрономічній практиці немає зафіксованих випадків пошкодження врожаю, спричинених представниками цього сімейства бактерій.

Вважати їх загрозою для сільського господарства є науковою помилкою, що виникає через нерозуміння екології термофільних мікроорганізмів.

Дані бактерії є лише об'єктами вивчення в галузі фундаментальної мікробіології та біотехнології, а не в фітопатології.

Оскільки Dictyoglomaceae не становлять загрози для сільськогосподарського виробництва, будь-яка спеціальна обробка посівів проти них є непотрібною.

Не існує схем захисту рослин або профілактичних заходів, спрямованих проти цих непатогенних термофільних організмів.

Ресурс фермерського господарства слід спрямовувати на боротьбу з реальними загрозами: грибковими, бактеріальними та вірусними патогенами.

Основна увага в захисті рослин має бути приділена агротехнічним методам, таким як дотримання сівозміни та контроль якості ґрунту.

Використання будь-яких пестицидів або антибактеріальних препаратів проти цих бактерій є економічно недоцільним та екологічно невиправданим.