Коккохлорис

Ці мікроорганізми є фотоавтотрофами і активно заселяють вологі поверхні субстратів, де присутні достатні рівні освітлення та поживних речовин.

Хоча вони не є патогенами в класичному розумінні, їхня здатність до масового розмноження створює біологічну загрозу для кореневої системи рослин.

Водорості утворюють слизові колонії, які здатні швидко поширюватися через краплі води, інструменти та одяг працівників теплиць.

Біологічний цикл розвитку тісно пов'язаний з водним балансом теплиці, тому вони найчастіше з'являються там, де є застій вологи.

Першим симптомом зараження є поява специфічного синьо-зеленого або коричневого нальоту на поверхні ґрунту чи торф'яних сумішей.

На ранніх етапах наліт виглядає як волога плівка, що поступово перетворюється на щільну скоринку, яка майже не пропускає повітря.

Рослини, що ростуть на уражених ділянках, демонструють ознаки хлорозу та уповільнення темпів розвитку через кисневе голодування.

У випадках сильного зараження водорості можуть переходити на нижню частину стебла, спричиняючи її розм'якшення та гниття.

При висиханні поверхні ґрунту колонії утворюють суху, ламку плівку, під якою розвиваються процеси гниття органічних решток.

Розвитку сприяє надмірна вологість повітря та субстрату, що спостерігається при неправильному налаштуванні систем поливу.

Недостатня вентиляція в теплиці створює ідеальні умови для стабільного розмноження водоростей у прикореневій зоні рослин.

Високий рівень освітленості, особливо в сонячні періоди року, стимулює швидке наростання біомаси цианобактерій.

Надмірне використання мінеральних добрив призводить до накопичення азоту та фосфору, що діють як стимулятор росту для водоростей.

Температурні коливання в межах 20-25 градусів тепла є найбільш сприятливими для експансії цього виду на нові площі.

Головна шкода полягає в блокуванні пористості ґрунту, що перешкоджає нормальному диханню коренів культурних рослин.

Накопичення водоростей призводить до зниження якості ґрунту та швидкого виснаження доступних поживних речовин у верхньому шарі.

Утворена ними слизова плівка створює ідеальне середовище для розмноження грибкових інфекцій та бактеріальних гнилей.

Зменшення темпів фотосинтезу та загальний стрес рослин призводять до відчутного зниження врожайності в теплицях.

Внаслідок ураження коренева система втрачає здатність повноцінно поглинати воду та мінеральні елементи, що веде до в'янення рослин.

Основним методом профілактики є підтримання оптимальної вологості та покращення циркуляції повітря в тепличному приміщенні.

Регулярне розпушування верхнього шару субстрату руйнує колонії водоростей і покращує доступ кисню до кореневої системи.

Ефективним заходом є засипання поверхні ґрунту шаром інертного матеріалу, такого як дрібний гравій, керамзит або вермикуліт.

Варто уникати перезволоження та забезпечити якісний дренаж, щоб вода не застоювалася на поверхні ґрунтових грядок.

• Покращення вентиляції
• Регулярне розпушування
• Мульчування поверхонь
• Контроль добрив
• Дезiнфекція інвентарю