Вальцовий некроз кори

Первинні симптоми виявляються у вигляді невеликих потемнілих плям, які з часом западають всередину, утворюючи ділянки омертвілої кори.

На поверхні уражених ділянок формуються численні дрібні бугорки — плодові тіла збудника, що часто мають попелясто-сірий або коричневий колір.

Під корою в зоні ураження тканини стають ламкими, змінюють колір на темніший, іноді з помітним грибним нальотом у вологих умовах.

Листя на гілках, які вражені некрозом, починає передчасно жовтіти, скручуватися та опадати, що свідчить про порушення транспортування води.

При сильному ураженні спостерігається інтенсивне відмирання гілок, аж до повної загибелі цілого дерева в разі ураження стовбура.

Збудником цієї хвороби є гриб Valsa ambiens, який належить до сумчастих патогенів. Це факультативний паразит, що вражає переважно ослаблені дерева через різні пошкодження кори.

Міцелій гриба активно розвивається в корі, поступово проникаючи в камбій і деревину, що призводить до порушення обмінних процесів у рослині.

Розмножується гриб за допомогою спор, які поширюються вітром та краплями дощу протягом вегетації. Взимку патоген зберігається у вигляді грибниці та плодових тіл на відмерлій корі.

У циклі розвитку утворюються пікніди та перитеції, які виходять на поверхню кори у вигляді дрібних горбиків, що є діагностичною ознакою хвороби.

Цей гриб здатний довго виживати на мертвих залишках деревини, що робить санітарну очистку саду критично важливим етапом догляду.

Розвитку хвороби сприяють будь-які травми стовбурів та гілок, включаючи морозобоїни, сонячні опіки або неправильно виконану обрізку.

Висока вологість повітря та тривалі опади створюють ідеальні умови для проростання спор та їх проникнення в тріщини кори.

Ослаблення дерев через несприятливі умови вирощування або нестачу мінерального живлення значно підвищує ризик інфікування Valsa ambiens.

Різкі температурні перепади в зимовий та весняний періоди призводять до появи розривів кори, які миттєво колонізуються цим патогеном.

Густа крона, що перешкоджає циркуляції повітря та подовжує час висихання вологи на гілках, є сприятливим фактором для розповсюдження спороношення.

Вальцовий некроз становить серйозну загрозу для продуктивності саду, оскільки викликає всихання скелетних гілок та цілих дерев.

Хвороба призводить до зниження зимостійкості та загального життєвого тонусу плодових культур, що зменшує врожайність.

Через постійне відмирання деревини дерева стають крихкими, що знижує їхню довговічність та вимагає частого омолодження або видалення.

Поширення інфекції в саду призводить до значних економічних збитків через необхідність інтенсивного лікування або заміни рослин.

Патоген виснажує рослину, обмежуючи її здатність до накопичення поживних речовин, необхідних для зимового спокою та весняного пробудження.

Першочерговим заходом є своєчасне видалення та спалювання всіх уражених частин дерева із захопленням здорової тканини.

Необхідно ретельно дезінфікувати всі інструменти для обрізки, щоб уникнути перенесення спор гриба між деревами.

Захист кори шляхом побілки та своєчасної обробки фунгіцидами допомагає запобігти зараженню через механічні пошкодження.

Важливо підтримувати оптимальний рівень вологозабезпечення та удобрення, щоб дерево могло успішно протистояти інфекціям.

• Обприскування фунгіцидами в період спокою та під час вегетації.
• Закриття ран на корі за допомогою антисептичних замазок.
• Регулярне проріджування крони для забезпечення доступу світла та повітря.
• Своєчасна боротьба з комахами, що пошкоджують кору (короїди, вусачі).