Триходермоз

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді світлого нальоту на шкірці плоду. З часом цей наліт стає густішим і набуває яскраво-зеленого забарвлення, що є ключовим діагностичним показником.

Тканини плоду під нальотом розм'якшуються, втрачають пружність і починають гнити. Внутрішня частина перетворюється на кашоподібну масу, що супроводжується специфічним запахом вогкості.

При ураженні ягід журавлини спостерігається швидка втрата природного кольору та блиску. Ягоди стають зморщеними, а навколо осередку ураження швидко утворюється колонія спор зеленого кольору.

Якщо розглянути уражену ділянку, можна побачити характерні зеленуваті порошисті «подушечки», які є масовим скупченням конідій гриба, готових до подальшого розсіювання.

Захворювання часто розвивається осередково, швидко переходячи з однієї ягоди на сусідні в гроні, що призводить до швидкої втрати якості значної частини врожаю.

Збудником цієї хвороби є гриби роду Trichoderma. Це представники ґрунтової мікрофлори, які в умовах високої вологості можуть переходити до паразитичного способу живлення.

За біологічною класифікацією це грибкове захворювання, що вражає переважно перезрілі або пошкоджені плоди та ягоди, перетворюючи їх на субстрат для власного розвитку.

Інфекція зберігається в ґрунті та на рештках рослин, де гриб здатний перезимувати у вигляді міцелію або спор. Активне поширення відбувається під час вегетації через повітряні потоки та краплі дощу.

Гриби цього роду є досить агресивними за високих показників вологості, оскільки вони здатні швидко колонізувати тканини, багаті на цукри та органічні сполуки.

Найбільш чутливими до ураження є культури, що контактують з ґрунтом, наприклад, журавлина, яка через особливості росту часто піддається впливу патогенів із ґрунтового субстрату.

Основним фактором, що провокує триходермоз, є підвищена вологість. Температурний оптимум для гриба становить +20...+26°C, що збігається з періодом дозрівання багатьох ягід.

Надмірна густота посадок перешкоджає нормальній циркуляції повітря, створюючи застій вологого повітря в приземному шарі, що критично важливо для проростання спор.

Пошкодження шкірки ягід комахами, градом або механічними інструментами під час збору врожаю різко підвищує ймовірність інфікування здорових тканин грибом Trichoderma.

Застій води після рясних опадів на полях з журавлиною сприяє активізації ґрунтової інфекції, що виходить на поверхню плодів, які торкаються землі.

Невідповідні умови зберігання, такі як відсутність вентиляції в контейнерах, призводять до виділення вологи і конденсації, що стає ідеальним стимулом для розвитку триходермозу.

Головна небезпека полягає у швидкому руйнуванні врожаю після збору. Процес гниття може охопити всю тару з ягодами всього за кілька діб при неправильному зберіганні.

Триходермоз призводить до значних економічних втрат через повну непридатність ураженої продукції для переробки, реалізації у свіжому вигляді або експорту.

Існує високий ризик забруднення здорової продукції спорами гриба під час сортування, якщо в партію потрапили заражені ягоди, які важко виявити на початкових стадіях.

Наявність грибкового нальоту свідчить про глибокі біохімічні зміни в тканинах ягоди, що робить її небезпечною для споживання через накопичення продуктів метаболізму гриба.

Захворювання негативно впливає на загальний стан плантації, сприяючи накопиченню патогенної мікрофлори, що в майбутньому вимагатиме інтенсивніших заходів захисту.

Профілактика повинна базуватися на покращенні агротехнічних умов: регулярному видаленні залишків рослин, що є джерелом інфекції, та боротьбі з бур'янами.

Важливим заходом є забезпечення оптимальної щільності посадки для кращого провітрювання рослин, що перешкоджає утворенню вогнищ високої вологості.

Дбайливий збір врожаю з мінімізацією механічних травм плодів є запорукою стійкості ягоди до ураження гнилями під час транспортування та зберігання.

Своєчасна обробка ягідників фунгіцидами широкого спектру дії на етапах до дозрівання допомагає суттєво зменшити прес інфекції на майбутній врожай.

• Організація якісного дренажу на ділянках з журавлиною.
• Ретельна дезінфекція тари та складських приміщень перед закладанням продукції.
• Сортування врожаю відразу після збору з видаленням пошкоджених ягід.
• Контроль рівня вологості в приміщеннях для зберігання продукції.