Трихія шорстка

Зовнішні ознаки з'являються у вигляді невеликих скупчень спорангіїв, які мають характерний жовто-помаранчевий або охристий колір.

Ці утворення зазвичай локалізуються на вологій корі дерев, старих пнях або на залишках вологої мульчі поблизу рослин.

При дозріванні спорангії розриваються, і вивільняється велика кількість спор, які можуть створювати порошкоподібний наліт на поверхні рослин.

Важливо розрізняти слизовиків та справжні грибкові інфекції: трихія не викликає некротичних плям, в'янення або деформації листків.

Скупчення зазвичай мають вигляд дрібних «бусинок» або подушечок, що щільно притиснуті один до одного у вологій зоні.

Трихія шорстка (лат. Trichia scabra) — це не патогенний гриб, а представник міксоміцетів або слизовиків. Це організм, який у своєму розвитку має стадії амеби та спороношення.

Організм є сапротрофом, що означає, що він харчується мертвою органікою, бактеріями та іншими мікроорганізмами, не шкодячи живим тканинам рослин.

Життєвий цикл включає фазу плазмодію, який рухається по субстрату, та формування спорокарпів — яскравих спорових коробочок.

Цей вид часто зустрічається у лісових масивах на гниючій деревині, проте може проникати в сади та теплиці за наявності відповідних умов.

Біологічно цей організм не має здатності інфікувати рослинні клітини, тому не класифікується як збудник хвороб у традиційному агрономічному розумінні.

Висока вологість є головним чинником для розвитку трихії шорсткої, оскільки спороношення потребує вологого середовища.

Температурний режим у межах від +15°C до +23°C є оптимальним для швидкого формування плодових тіл цього міксоміцета.

Наявність гнилої деревини, вологої соломи, тирси або іншої органіки в стані розкладу є ідеальним місцем для живлення плазмодію.

Загущені посадки, де повітря погано циркулює, сприяють утриманню вологи та виникненню сприятливого для розвитку слизовиків мікроклімату.

Частий полив методом дощування, що призводить до постійного зволоження нижніх ярусів рослин, є прямим стимулом до колонізації.

Трихія шорстка не завдає прямої шкоди здоров'ю культурних рослин, оскільки не споживає їхні поживні речовини та не руйнує клітини.

Головна шкода носить естетичний характер: наліт на декоративних рослинах суттєво псує їхній зовнішній вигляд та товарні якості.

Непряма небезпека полягає в тому, що великі скупчення слизовика можуть перешкоджати газообміну в тканинах, якщо покривають листя або стебла.

Скупчення слизовика можуть стати базою для заселення іншими, вже справді небезпечними грибковими патогенами через створення вологого середовища.

Наявність цього організму в теплиці свідчить про низький рівень санітарного стану, що є сигналом для термінового коригування режиму вирощування.

Найефективнішим методом боротьби є поліпшення умов вирощування шляхом зниження рівня вологості в прикореневій зоні та на поверхні субстрату.

Необхідно регулярно видаляти всі гниючі органічні залишки, які слугують джерелом живлення для слизовика.

Проведення регулярного провітрювання теплиць та уникнення надмірної густоти посадок дозволяє швидко зупинити розповсюдження організму.

• Видалення уражених частин разом із субстратом.
• Заміна мульчі на чисті, менш схильні до гниття матеріали.
• Застосування фунгіцидних препаратів для дезінфекції поверхонь.

Механічне видалення плодових тіл щіткою або водою, а також висушування ділянки зазвичай повністю вирішують проблему з появою трихії.