Столбур

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді хлорозу верхніх листків. Листя стає дрібним, його краї закручуються вгору, а самі пластинки набувають жорсткої текстури.

У хворих на столбур рослин спостерігається інтенсивне утворення антоціанового пігменту, через що листя та стебла набувають характерного фіолетового відтінку, особливо у томатів.

Квітки піддаються сильній деформації: вони дрібнішають, часто зеленіють, пелюстки стають потворними або зростаються, що унеможливлює нормальне запилення та запліднення.

Плоди на заражених рослинах формуються дрібними, мають здерев'янілу тканину всередині та низькі смакові якості. У тютюну спостерігається загальна карликовість та пожовтіння нижніх ярусів листя.

• Хлороз та деформація верхніх листків;
• посилене утворення антоціану (фіолетовий колір);
• філодія (позеленіння) квіток;
• зменшення та здерев'яніння плодів;
• карликовість та уповільнення росту.

Збудником столбура є фітоплазми — мікроскопічні організми без клітинної стінки, які паразитують у флоемі судинної системи рослин. Вони спричиняють системне захворювання, відоме як фітоплазмоз.

Ці мікроорганізми переносяться комахами, переважно цикадками виду Hyalesthes obsoletus. Комаха набуває інфекційність під час харчування соком інфікованих бур'янів.

Після потрапляння в організм рослини фітоплазми колонізують ситовидні трубки. Це призводить до блокування транспорту асимілятів, що викликає глибокі порушення обміну речовин.

Столбур є надзвичайно широкою хворобою, яка вражає понад 200 видів рослин. Найбільшої шкоди він завдає пасльоновим культурам, зокрема томатам, перцю, баклажанам та тютюну.

Біологічна природа фітоплазми робить її важкою для виявлення на ранніх етапах, оскільки симптоми можуть проявлятися лише через кілька тижнів після зараження.

Поширення хвороби залежить від динаміки чисельності популяції цикадок. Найбільш сприятливими для розвитку епіфітотії є посушливі та спекотні умови в червні-липні.

Важливим фактором є наявність бур'янів-резерваторів навколо посівів. Особливо небезпечними є в'юнок польовий, березка та різноманітні види осоту, що виступають джерелом вірусу.

Міграція цикадок з бур'янів на культурні рослини відбувається під час їхнього масового льоту. Це збігається з фазою цвітіння та дозрівання плодів у культурних рослин.

Підвищена вологість у весняний період може дещо стримувати активність переносника, проте літня спека створює ідеальні умови для розмноження комах та передачі інфекції.

Просторова близькість посівів до перелогів або засмічених смуг різко підвищує ймовірність інфікування всієї площі поля.

Столбур вважається однією з найбільш шкідливих хвороб пасльонових. Він призводить до повної втрати товарної якості продукції, оскільки плоди стають непридатними до вживання.

У тютюнництві хвороба спричиняє критичне зниження якості сировини. Листя стає грубим, втрачає свою гігроскопічність та хімічний баланс, необхідний для отримання якісного тютюнового виробу.

Пошкоджені рослини мають пригнічений вигляд і розвиваються значно повільніше за здорові. У разі раннього зараження вони можуть зовсім не дати врожаю.

Інфекційний процес охоплює всю рослину, тому вилікувати уражений екземпляр неможливо. Це створює постійну загрозу для сусідніх здорових рослин у межах однієї плантації.

На рівні господарства столбур може спричинити епідемію, що призведе до економічного краху врожаю на цілій ділянці, якщо вчасно не вжити заходів проти переносників.

Ключовим заходом є ліквідація осередків інфекції — бур'янів, що є резерваторами фітоплазми. Необхідно підтримувати чистоту полів та прилеглих територій протягом усього сезону.

Боротьба з цикадками за допомогою інсектицидів має проводитися системно. Оптимальний час — період масової міграції комах на поля томатів та тютюну.

Використання сортів, які є менш привабливими для цикадок або мають підвищену стійкість до фітоплазмозу, значно знижує ризик масового ураження.

Просторова ізоляція посівів від місць резервації інфекції є критично важливою. Мінімальна відстань повинна бути достатньою, щоб обмежити заліт комах.

Регулярний моніторинг полів дозволяє вчасно виявити хворі рослини та видалити їх, щоб запобігти подальшому поширенню збудника по всьому полю.