Стемфіліоз

Перші ознаки стемфіліозу з'являються на нижньому листі у вигляді дрібних плям овальної форми, які з часом збільшуються і змінюють колір.

Колір уражених ділянок варіюється від жовтуватого до коричневого, при цьому навколо кожної плями нерідко утворюється помітна хлоротична облямівка.

За умов високої вологості на поверхні плям розвивається характерний наліт оливкового або майже чорного кольору, що є спороношенням гриба.

Прогресування хвороби призводить до відмирання листкової пластинки, що викликає передчасне в’янення та опадання листя ураженої рослини.

Стебла та квітконоси при сильному ураженні можуть надламуватися, що веде до повної втрати врожайності на окремих ділянках посівів.

Збудником цієї хвороби є гриб Stemphylium vesicarium, який здатний вражати велику кількість культурних рослин, включаючи овочеві та плодові дерева.

Цей мікроорганізм може зимувати як у формі міцелію в рослинних рештках, так і у вигляді перитеціїв, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов середовища.

Поширення патогену в агроценозах відбувається переважно за допомогою конідій, які легко підхоплюються вітром та переносяться на великі відстані.

Окрім безпосереднього паразитування, гриб веде сапротрофний спосіб життя на відмерлих тканинах, що дозволяє йому накопичувати величезний інфекційний запас на полі.

На таких культурах, як манго індійське, патоген спричиняє появу специфічних плям на плодах, що суттєво знижує їхню комерційну цінність.

Ключовими факторами розвитку хвороби є висока відносна вологість повітря та наявність вільної вологи (дощу, роси) на поверхні рослин протягом тривалого часу.

Найбільш сприятливий температурний режим для активного зараження знаходиться в межах 20-25 градусів за Цельсієм, що відповідає активній фазі вегетації.

Неправильний полив, особливо дощування, сприяє швидкому поширенню конідій гриба на здорові частини рослин або сусідні екземпляри.

Порушення агротехніки, зокрема загущення посівів, обмежує циркуляцію повітря, що створює стабільне середовище для розвитку інфекції.

Ослаблені рослини, що відчувають дефіцит мікроелементів, стають легкою мішенню для проростання конідій та подальшого руйнування тканин.

Внаслідок знищення листкового апарату суттєво знижується фотосинтетична активність рослин, що безпосередньо впливає на масу та якість плодів.

Стемфіліоз є причиною значних фінансових втрат, оскільки уражена продукція швидко втрачає товарний вигляд та стає непридатною для тривалого зберігання.

При ураженні коренеплодів або цибулин гриб може провокувати розвиток вторинних гнилей, які знищують урожай безпосередньо під час зберігання.

Хвороба здатна знищити до половини врожаю за умов, коли не вживаються жодні захисні заходи на ранніх етапах розвитку симптомів.

Підвищуються витрати виробників на фунгіциди та оплату праці для проведення додаткових обробок посівів.

Найефективнішим методом боротьби є інтегрована система захисту, що поєднує профілактичні заходи та використання хімічних засобів.

Обов'язковою вимогою є дотримання сівозміни, що перериває цикл накопичення патогену в грунті на специфічних культурах-господарях.

Необхідно проводити своєчасне збирання та глибоке заорювання або спалювання рослинних решток, де зберігається основна маса спороношення гриба.

Хімічний захист передбачає обробки системними фунгіцидами при виявленні перших ознак хвороби для запобігання поширенню спороношення.

• Вибір стійких сортів до стемфіліозу.
• Контроль рівня вологості в теплицях.
• Використання лише здорового насіннєвого матеріалу.