Пшенична нематодно-бактеріальна хвороба

Головною зовнішньою ознакою захворювання є деформація колоса та стебла рослини. Заражені колосся часто викривляються, їх лусочки розростаються, набуваючи зеленуватого відтінку, а самі зерна заміщуються жовтими галами, наповненими бактеріальною масою.

У період цвітіння на поверхні уражених колосків можна помітити виділення липкого бактеріального слизу, який з часом засихає та утворює жовту плівку. Це явище часто називають «пшеничним клеєм» або «жовтим слизом».

Уражені рослини значно відстають у рості та часто вилягають, що ускладнює повноцінне формування генеративних органів. Зовні такі посіви виглядають розрідженими, з характерними осередками недорозвинених рослин.

При розтині колосків виявляється відсутність нормального зерна, замість якого всередині лусочок знаходяться личинки нематоди Anguina tritici, що слугують переносниками бактеріальної інфекції.

На пізніших стадіях розвитку хвороби уражені частини рослини набувають бурого або чорного кольору через колонізацію вторинними грибними патогенами на тлі відмирання тканин.

Збудником хвороби є бактерія Rathayibacter tritici, яка розвивається у тісному симбіозі з пшеничною нематодою Anguina tritici. Бактерія не здатна проникнути в здорову рослину самостійно без участі переносника.

Нематода виступає як первинний інвазійний агент, який пошкоджує тканини рослини, створюючи «вхідні ворота» для патогенних бактерій, що мешкають у ґрунті або у складі галів.

Інфекційний процес починається з потрапляння личинок нематод у проростки озимої пшениці. Разом з личинками в рослинні тканини проникає бактеріальна мікрофлора, яка починає активно розмножуватися у міжклітинниках.

Бактерія продукує специфічні токсини, які викликають гіпертрофію та деформацію тканин колоса, запобігаючи формуванню нормального насіння та сприяючи розвитку галів.

Життєвий цикл патогена нерозривно пов'язаний з життєвим циклом нематоди, тому боротьба з хворобою потребує комплексного підходу, спрямованого як на бактеріальний, так і на нематодний компонент.

Сприятливими умовами для розвитку хвороби є волога та прохолодна погода у період проростання насіння та кущення озимої пшениці, що сприяє активності нематод.

Масове поширення інфекції спостерігається на полях із порушенням сівозміни, особливо при беззмінному вирощуванні пшениці протягом кількох років на одному й тому самому місці.

Інфекція зберігається у ґрунті та рослинних рештках у вигляді висушених галів нематод, всередині яких бактерії можуть зберігати життєздатність протягом кількох років до настання сприятливих умов.

Висока вологість повітря під час колосіння сприяє посиленню бактеріальних виділень та більш інтенсивному зараженню сусідніх рослин у посіві.

Зараження також активно відбувається через використання неякісного насіннєвого матеріалу, забрудненого галами нематоди, які за розміром та вагою близькі до зерен пшениці.

Хвороба становить серйозну загрозу для врожайності озимої пшениці, викликаючи як кількісні, так і якісні втрати зерна аж до повної загибелі врожаю на окремих ділянках.

Уражені рослини не утворюють товарного зерна, оскільки весь колос перетворюється на скупчення галів, заповнених бактеріальною масою та нематодами.

Зниження продуктивності посівів призводить до економічної недоцільності подальшої експлуатації уражених площ у поточному вегетаційному періоді.

Наявність галів у зібраному врожаї різко знижує його класність та товарні властивості, роблячи зерно непридатним для харчової промисловості через токсичність та високий бактеріальний фон.

Додаткова шкода полягає у накопиченні інфекційного потенціалу в ґрунті, що унеможливлює вирощування сприйнятливих культур на цьому полі у найближчі роки без проведення дезінфекційних заходів.

Основною мірою боротьби є суворе дотримання сівозміни з включенням культур, що не є господарями для пшеничної нематоди, що перериває цикл розвитку паразита.

Ретельне очищення насіннєвого матеріалу на сучасних пневмогравітаційних сепараторах дозволяє ефективно видаляти гали нематод, які відрізняються за щільністю від здорового зерна.

Використання стійких або толерантних сортів озимої пшениці суттєво знижує ризик ураження посівів за наявності інфекції у ґрунтовому шарі.

Проведення глибокої зяблевої оранки з оборотом пласта сприяє захороненню галів на глибину, що перешкоджає виходу нематод на поверхню та їх зараженню проростків культури.

• Використання сертифікованого, очищеного від галів насіння.
• Дотримання оптимальних строків сівби.
• Знищення падалиці пшениці на полях після збирання.
• Дотримання просторової ізоляції між полями.