Спікаріоз

Первинною ознакою зараження є поява на органах рослин специфічного нальоту білого або кремового кольору, який з часом стає більш щільним.

Уражені плоди та насіння втрачають свою природну щільність, стають м’якими та починають гнити, видаючи неприємний запах в умовах високої вологості.

Молоді рослини та розсада можуть швидко в'янути, при цьому в кореневій системі часто спостерігаються ознаки некрозу та потемніння тканин.

Листя хворих рослин вкривається плямами різної форми, які поступово зливаються, що призводить до загального ослаблення та передчасного відмирання.

• Поява пухкого нальоту на стеблах.
• Потемніння та гниття кореневої шийки.
• Деформація молодих пагонів.
• Зниження інтенсивності забарвлення листків.
• Загнивання плодів під час зберігання.

Збудником цієї хвороби є мікроскопічні гриби роду Spicaria, які відносяться до групи недосконалих грибів і часто є сапротрофами, що переходять до паразитування.

Патоген розмножується за допомогою конідій, які утворюються на розгалужених конідієносцях, що нагадують пензлики під мікроскопом.

Цей мікроорганізм виявляє високу витривалість до несприятливих погодних умов, зберігаючись тривалий час у ґрунті або на залишках уражених рослин.

Гриб часто вражає рослини як вторинна інфекція, проникаючи в тканини через пошкодження, спричинені іншими патогенами або механічним шляхом.

Біологічна активність гриба дозволяє йому швидко колонізувати субстрат за наявності відповідних умов, що зумовлює швидке поширення хвороби в агроценозах.

Спікаріоз активно розвивається при високій вологості повітря, яка становить 85 відсотків і більше, що часто буває в парниках або в періоди частих опадів.

Температурний режим у межах 20–26 градусів за Цельсієм є найбільш сприятливим для швидкого проростання спор гриба Spicaria на поверхні тканин.

Погана вентиляція в закритому ґрунті створює умови підвищеної вологості, які сприяють масовому ураженню сільськогосподарських культур.

Наявність крапельної вологи на листках є критичним фактором для початку інфекційного процесу, тому важливо уникати дощування ввечері.

Надмірна загущеність посівів обмежує доступ повітря, що сприяє накопиченню спор та швидкому перенесенню патогена від однієї рослини до іншої.

Найбільшої шкоди спікаріоз завдає при зберіганні врожаю, оскільки здатний швидко вражати запаси насіння та коренеплоди в складських приміщеннях.

У полі хвороба знижує врожайність за рахунок ураження генеративних органів та зменшення загальної продуктивності фотосинтетичного апарату.

Насіння, заражене грибом Spicaria, має низьку схожість, що призводить до розрідженості посівів та економічних втрат на етапі старту вирощування.

Токсини, що утворюються в процесі життєдіяльності гриба, погіршують якісні показники продукції, роблячи її непридатною для споживання.

Витрати на фунгіцидний захист значно збільшують собівартість вирощування, а в разі сильного ураження можлива повна втрата товарної частини врожаю.

Основним методом профілактики є дотримання сівозміни, що перериває цикл розмноження гриба в ґрунті та накопичення інфекційного навантаження.

Перед посадкою насіннєвий матеріал обов'язково повинен проходити процес протруювання відповідними фунгіцидними препаратами.

Важливо вчасно видаляти та знищувати всі рослинні залишки з поля, оскільки вони є головним джерелом збереження інфекції в зимовий період.

Використання фунгіцидів для обприскування посівів у фазі активного росту дозволяє стримати розвиток хвороби при наявності сприятливих умов.

Необхідно контролювати рівень вологості в приміщеннях для зберігання продукції за допомогою регулярного провітрювання та контролю температурного режиму.