Хлоротична плямистість сорго

Головною ознакою хвороби є утворення хлоротичних плям на листі, що мають вигляд жовтуватих зон неправильної форми.

З часом уражені ділянки тканин втрачають забарвлення, стаючи світло-жовтими або блідо-зеленими при візуальному огляді.

У міру розвитку інфекції плями можуть піддаватися некрозу, набуваючи бурого або світло-сірого забарвлення з темною облямівкою.

При масовому ураженні окремі плями зливаються, що призводить до відмирання значної частини листової поверхні рослини.

Процес фотосинтезу значно сповільнюється, що відображається на загальному стані та кольорі всього посіву сорго.

Збудником захворювання є патогенні гриби, що спеціалізуються на ураженні культурних злакових рослин типу сорго.

За біологічною класифікацією ця хвороба належить до типу локальних плямистостей, що вражають надземні органи.

Інфекція здатна тривалий час зберігатися в ґрунті разом із залишками пожнивних решток, очікуючи сприятливих умов.

Розповсюдження патогена в агроценозах відбувається за допомогою мікроскопічних спор, що переносяться повітряними потоками.

Активність збудника підвищується при високій вологості, коли умови сприяють проростанню спор на тканинах рослини.

Хвороба найбільш активно поширюється в роки з великою кількістю опадів та частими ранковими туманами протягом сезону.

Оптимальна температура для розвитку патогена коливається в середніх межах, що притаманно періоду активної вегетації сорго.

Порушення агротехніки, зокрема надмірна густота посівів, створює застій повітря та підвищує вологість всередині стеблостою.

Дефіцит поживних речовин у ґрунті знижує природну опірність рослин до проникнення патогенних грибів у тканини.

За наявності інфекційного фону навіть короткочасне підвищення вологості провокує масовий спалах хлоротичної плямистості.

Через зменшення зеленої поверхні листя рослини сорго не отримують достатньої енергії для формування високого врожаю.

Відбувається передчасне дозрівання або відмирання листкового апарату, що негативно впливає на налив зерна та масу волоті.

Рослини, що сильно уражені плямистістю, мають нижчу поживну цінність при використанні на зелений корм чи силос.

Хвороба здатна знизити врожайність зернових сортів сорго на відсотковий показник, що напряму залежить від ступеня ураження.

Економічна шкода також включає витрати на проведення додаткових фунгіцидних обробок та зменшення якості товарного зерна.

Дотримання сівозміни є основним заходом, що дозволяє розірвати цикл розвитку інфекційного початку в ґрунті.

Якісна оранка з повним обертанням пласта ґрунту сприяє швидкому розкладанню залишків, де накопичується збудник.

Використання протруєного насіннєвого матеріалу надійно захищає молоді сходи від раннього прояву хвороб листя.

Регулювання густоти посіву допомагає підтримувати оптимальний мікроклімат, що несприятливий для розмноження патогена.

• Внесення збалансованих доз мінеральних добрив.
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резерватами інфекції.
• Використання стійких до хвороб сортів сорго місцевої селекції.