Пітіозна м'яка гниль

Першою ознакою є потемніння та розм'якшення кореневої системи або прикореневої шийки рослини. Незабаром тканини набувають водянистого вигляду та бурого відтінку, що вказує на початок гниття.

У розсади часто спостерігається ефект «чорної ніжки», при якому стебло біля поверхні ґрунту стоншується, стає м'яким і бурим, що призводить до полягання сіянців. На дорослих рослинах хвороба проявляється у вигляді в'янення.

При ураженні кавуна хвороба може зачіпати плоди, що торкаються вологого ґрунту. На шкірці утворюються округлі, м'які, вдавлені плями, які швидко збільшуються.

Всередині ураженої тканини м'якоть стає водянистою та має неприємний запах через вторинну бактеріальну інфекцію. Поверхня уражених ділянок може вкриватися тонким білуватим нальотом.

Коренева система хворих рослин стає трухлявою, зовнішня оболонка кореня легко відділяється від центрального циліндра. Рослина припиняє засвоювати воду, поступово висихаючи.

Збудником хвороби є Globisporangium ultimum (раніше відомий як Pythium ultimum) — ґрунтовий патогенний ооміцет. Це один із найбільш агресивних представників роду, здатний тривалий час зберігатися в ґрунті у вигляді ооспор, які мають високу стійкість до несприятливих умов.

Цей мікроорганізм є факультативним паразитом, що веде як сапротрофний, так і патогенний спосіб життя. Інфекційний цикл починається з проростання спор, які реагують на хімічні сигнали від кореневої системи рослини.

Патоген вражає широкий спектр сільськогосподарських культур. Особливо вразливі гарбузові культури, включаючи кавун, огірок та диню, а також багато овочевих та декоративних рослин.

Міцелій активно колонізує тканини господаря, виділяючи ферменти, що руйнують клітинні стінки рослин. Це призводить до швидкого розм'якшення тканин та розвитку некротичних процесів.

У процесі життєдіяльності збудник формує зооспорангії, з яких при наявності вологи вивільняються рухливі зооспори. Вони здатні пересуватися у ґрунтовій волозі, заражаючи нові рослини в радіусі доступу.

Головним фактором, що провокує спалах захворювання, є перезволоження ґрунту. Патоген Globisporangium ultimum потребує крапельно-рідкої вологи для активного розповсюдження зооспор.

Оптимальна температура для розвитку збудника варіюється від 15 до 25 градусів Цельсія. Важливо зазначити, що навіть при прохолодному ґрунті гриб здатен завдавати значної шкоди проростаючому насінню.

Погана аерація ґрунту, викликана ущільненням або важким механічним складом, створює умови, які сприяють швидкому розвитку гнилі.

Порушення сівозміни та монокультура призводять до накопичення високого інфекційного фону. Патоген легко переноситься з необробленим інвентарем та поливною водою.

Наявність у ґрунті неперепрілих рослинних решток також провокує активність патогена, оскільки вони слугують для нього субстратом перед атакою на живі корені.

Хвороба викликає масову загибель проростків, що веде до зрідженості посівів. Це завдає суттєвих економічних збитків.

У уражених дорослих рослин різко знижується врожайність та якість продукції. Кавуни стають непридатними для зберігання та транспортування, швидко згниваючи після збору.

Зараження може призвести до повної втрати товарної частини врожаю в теплицях, де висока вологість підтримує постійний цикл інфекції.

Вторинні інфекції, що проникають через пошкоджені тканини, ускладнюють стан посівів, викликаючи загибель навіть після лікування первинного осередку.

Тривале збереження ооспор у ґрунті створює ризик повторного зараження на полях протягом багатьох років.

Ключовим методом боротьби є високий рівень агротехніки. Необхідно забезпечувати відмінний дренаж ділянки для запобігання застою води та використовувати лише знезаражений ґрунт для розсади.

Важливо дотримуватися правильного режиму поливу, допускаючи легке підсихання верхнього шару ґрунту. Не слід перезволожувати субстрат у розсадний період.

Рекомендується впровадження сівозмін з виключенням гарбузових культур на 3–5 років. Ефективним є вирощування на високих грядах або з використанням мульчуючих матеріалів.

Застосування біологічних фунгіцидів на основі Trichoderma допомагає пригнічувати патоген. У професійному секторі застосовуються спеціалізовані фунгіциди ґрунтового внесення.

• Дезінфекція ґрунтових сумішей та інструментів.
• Використання стійких гібридів.
• Контроль вологості та аерації ґрунту.
• Своєчасна вибраковка та утилізація хворих рослин.