Мукорова гниль

Першим симптомом є поява сіруватого або білого пухнастого нальоту, який нагадує вату. Цей наліт стрімко поширюється поверхнею плодів та ягід.

Згодом на міцелії утворюються численні чорні спорангії, що надають ураженим ділянкам темного кольору та специфічного вигляду «попелястої плісняви».

Тканини рослин під нальотом швидко втрачають пружність, стають водянистими та розм'якшуються. Поступово плоди втрачають свою форму та перетворюються на кашоподібну масу.

На суниці (полуниці) хвороба проявляється у вигляді швидкого гниття ягід, які вкриваються густим пліснявим шаром і виділяють неприємний запах.

Уражені ягоди при висиханні можуть ставати твердими, проте в умовах підвищеної вологості вони повністю руйнуються під дією ферментів гриба.

Збудником хвороби є гриб Mucor mucedo, що належить до порядку мукорових грибів. Це широко розповсюджений сапротроф, який мешкає у ґрунті та на органічних рештках.

Особливістю гриба є надзвичайно швидке утворення міцелію та спорангіїв, що дозволяє йому миттєво колонізувати сприятливий субстрат у теплих та вологих умовах.

Патоген не є суворим паразитом, проте він легко переходить на живі тканини рослин, які мають пошкодження або ослаблений імунітет, спричиняючи їх швидке руйнування.

Спори гриба дуже стійкі до впливу факторів зовнішнього середовища і можуть роками зберігатися в ґрунті, очікуючи на сприятливі умови для проростання.

Біологія Mucor mucedo передбачає здатність до швидкого поширення повітряно-крапельним шляхом, що робить його поширеним мешканцем сховищ для плодоовочевої продукції.

Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря, яка часто виникає в теплицях, парниках або в умовах дощового літа під час достигання врожаю.

Температурний режим у межах +20...+25°C є оптимальним для інтенсивного розмноження патогену, хоча гриб може розвиватися і при вищих температурах.

Загущені посіви, які не провітрюються, створюють ідеальні умови для того, щоб спори Mucor mucedo закріпилися на поверхні ягід та розпочали свій розвиток.

Наявність будь-яких механічних пошкоджень на поверхні плодів є критичним фактором для початку інфекційного процесу, оскільки гриб не проникає через цілу шкірку.

Накопичення інфекційного фону у ґрунті через відсутність сівозміни або несвоєчасне прибирання рослинних решток значно підвищує ризики масового ураження.

Мукорова гниль є одним з найнебезпечніших захворювань при транспортуванні та зберіганні ягід, здатним знищити цілі партії продукції за лічені дні.

Суттєва шкода спостерігається під час дощових періодів, коли ягоди суниці постійно контактують з вологою землею та інфікованими рештками.

Захворювання робить продукцію абсолютно непридатною до реалізації та переробки, оскільки пліснява виділяє токсичні продукти метаболізму.

Масове поширення гриба в сховищах призводить до колосальних економічних збитків для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні ягідних культур.

Окрім прямої втрати врожаю, патоген виснажує рослини, якщо інфекція переходить на плодоніжки та інші вегетативні частини куща.

Основним заходом боротьби є суворе дотримання агротехнічних вимог, спрямованих на зниження вологості навколо плодів, зокрема використання мульчування.

Збирання врожаю має відбуватися виключно у суху погоду, а після збору ягоди слід максимально швидко охолоджувати для уповільнення розвитку патогенів.

Регулярне прибирання гнилої ягоди з плантацій дозволяє радикально знизити кількість спор у повітрі та ґрунті.

• Використання якісних пакувальних матеріалів для зберігання.
• Забезпечення хорошої вентиляції в сховищах.
• Видалення хворих рослин з метою оздоровлення ділянки.

Хімічні методи захисту (фунгіциди) повинні використовуватися вкрай обережно та відповідно до термінів очікування, щоб продукція залишалася безпечною для споживача.