Техаська коренева гниль

Першим візуальним проявом хвороби є раптове в'янення листкової пластинки, що найчастіше стається у денні години під час підвищеної температури.

При розкопуванні кореневої системи виявляється темний некроз тканин, а на корі коренів можна помітити бурі або жовтуваті міцеліальні тяжі.

За умови високої вологості ґрунту на поверхні навколо кореневої шийки може утворюватися білий грибний наліт, який згодом стає жовто-коричневим.

Захворювання проявляється осередково: спочатку гинуть поодинокі рослини, але з часом площа ураження швидко збільшується у вигляді кола.

У багаторічних рослин, як-от виноград або плодові дерева, хвороба може перебігати у хронічній формі з поступовим відмиранням окремих гілок.

Збудником захворювання є ґрунтовий гриб Phymatotrichopsis omnivora, що належить до класу аскоміцетів та є одним з найнебезпечніших патогенів у світі.

Гриб здатний утворювати специфічні склероції, які зберігаються у ґрунті протягом багатьох років, роблячи боротьбу з інфекцією надзвичайно складною.

Патоген вражає судинну систему кореневої шийки та основного кореня, що призводить до повного припинення транспортування вологи та поживних речовин.

Біологія цього гриба передбачає наявність надзвичайно широкого кола господарів, що охоплює понад 2000 видів дводольних рослин.

Серед культур, що найбільш схильні до ураження, варто виділити: буряк кормовий, соняшник, топінамбур, люцерну, персик, рододендрон та виноград.

Оптимальні умови для розвитку інфекції спостерігаються при температурі ґрунту від 25 до 30 градусів Цельсія.

Гриб віддає перевагу лужним та нейтральним ґрунтам, що мають низький рівень аерації, особливо в регіонах з посушливим літом.

Різка зміна вологості ґрунту, зокрема після посухи, провокує активний ріст грибниці та масове зараження нових рослин.

Поширення склероціїв у межах ділянки відбувається через ґрунтові води, сільськогосподарський інвентар або переміщення зараженого ґрунту.

Вирощування чутливих культур у монокультурі значно прискорює накопичення інфекційного навантаження в ґрунті.

Техаська коренева гниль завдає величезних збитків сільському господарству через високу швидкість загибелі рослин та стійкість патогена.

Основна небезпека полягає у відсутності швидких методів радикального лікування уражених багаторічних насаджень.

Висока смертність культур призводить до значного недобору врожаю, що ускладнює рентабельність вирощування технічних та плодово-ягідних культур.

Гриб робить ґрунт «втомленим», унеможливлюючи вирощування цінних дводольних рослин протягом тривалого періоду часу.

Масштабні осередки інфекції можуть вимагати повної заміни сівозміни або тривалого виведення земельних ділянок з обігу.

Найефективнішим методом залишається дотримання сівозміни із введенням злакових культур, які є імунними до цього патогену.

Глибока оранка допомагає покращити аерацію ґрунту, що є несприятливим чинником для розвитку міцелію Phymatotrichopsis omnivora.

Внесення органічних добрив стимулює розвиток мікробіоти, яка виступає природним ворогом грибного патогена.

Використання фумігантів є дорогим заходом, тому застосовується переважно на обмежених площах у розплідниках та теплицях.

Важливо підтримувати оптимальний рівень pH ґрунту, оскільки підкислення може певною мірою стримувати розвиток гриба.