Флеоспорельоз

Симптоми хвороби стають помітними на початку літа. Спочатку на верхній стороні листків з'являються дрібні червонувато-бурі плями, які поступово розростаються.

Зі зворотного боку листка в місцях плям розвивається спороношення гриба у вигляді білих або світло-кремових подушечок. Це ключова ознака, за якою можна ідентифікувати флеоспорельоз.

У разі інтенсивного розвитку інфекції листки передчасно жовтіють і масово опадають, іноді вже в липні. Це явище часто називають «передчасним листопадом».

Ураження плодоніжок призводить до того, що плоди припиняють ріст, всихають або передчасно обсипаються. Урожай втрачає товарний вигляд та смакові якості.

Запущені випадки хвороби проявляються також у вигляді виразок на гілках, що негативно впливає на загальний стан крони дерева та призводить до її поступового відмирання.

Збудником хвороби є патогенні гриби роду Phloeosporella, зокрема Phloeosporella padi. Ці мікроорганізми вражають переважно листя та молоді пагони, спричиняючи некротичні ураження тканин.

Гриб зберігається в зимовий період у стадії міцелію на опалому листі та інших рослинних залишках. Навесні він утворює конідії, які розносяться краплями дощу та вітром на здорові дерева.

Розвиток патогену відбувається за рахунок живлення тканинами рослини-господаря. Гриб проникає через продихи листка, де пізніше формує білуваті подушечки спороношення.

Колонізація тканин супроводжується активним виділенням токсинів, що призводить до відмирання клітин та утворення плям. Протягом сезону гриб утворює кілька поколінь спор для поширення.

Біологія гриба чітко прив’язана до вологості повітря, тому рівень інфікування безпосередньо залежить від кліматичних умов конкретного регіону та сезону.

Найбільш сприятливими умовами для інфікування є тепла погода з частими опадами. Висока вологість повітря є обов'язковою для проростання конідій та зараження рослин.

Оптимальна температура для розвитку патогену становить близько +20°C. При таких показниках період інкубації гриба значно скорочується, що веде до масового розповсюдження хвороби.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, створюють умови для накопичення інфекційного фону. Волога на листі після дощу тримається довше, що полегшує проникнення гриба.

Порушення агротехніки, зокрема відмова від збирання та утилізації опалого листя, забезпечує грибу можливість успішно перезимувати та розпочати новий цикл розвитку.

Недостатній догляд за деревами, дефіцит поживних речовин та відсутність профілактичних обробок роблять насадження максимально вразливими до атаки патогену.

Найбільша небезпека полягає у втраті фотосинтезуючої поверхні через ранній листопад. Дерево виходить у зиму виснаженим, не маючи запасу енергії для подолання морозів.

Сильне вимерзання гілок або навіть повна загибель дерева взимку є прямим наслідком ураження листя флеоспорельозом. Це завдає величезних збитків садівничим господарствам.

Якість плодів суттєво знижується, вони стають дрібними та втрачають цукристість. Втрати врожаю при сильному ураженні можуть досягати 50-80% від потенційного рівня.

Поступове виснаження багаторічних насаджень призводить до скорочення терміну їх продуктивного життя. Сади потребують передчасної заміни, що вимагає великих фінансових витрат.

Хвороба робить рослини сприйнятливішими до інших патогенів та шкідників, утворюючи складний комплекс проблем, що потребує інтегрованого підходу до лікування.

Першочерговим заходом є збирання опалого листя восени, оскільки саме в ньому зимує основна маса інфекції. Листя необхідно спалити або закопати на велику глибину.

Правильна обрізка крони є необхідною для покращення провітрювання. Це дозволяє листю швидше висихати після дощу, обмежуючи можливості гриба для інфікування.

Система хімічного захисту передбачає використання фунгицидів у ключові фази розвитку дерева: до цвітіння та відразу після нього. Важливо дотримуватися черговості препаратів.

• Використання фунгіцидів контактної дії для захисту листя.
• Застосування системних препаратів за наявності перших симптомів.
• Санітарна обрізка та видалення пошкоджених гілок.

Вирощування стійких сортів і правильний режим живлення сприяють зміцненню імунітету рослин, що допомагає їм протистояти інфекції навіть за несприятливих умов.