Озоніумне в'янення

Першою ознакою зараження є раптова втрата тургору листками, які починають жовтіти та сохнути, залишаючись при цьому прикріпленими до стебла.

При огляді кореневої системи виявляється характерне побуріння та руйнування кори коренів, часто з наявністю міцеліальних тяжів гриба.

На коренях хворих рослин, зокрема нуту, можна помітити коричневі або бронзові нальоти, які є скупченням грибних структур патогену.

Хвороба часто проявляється вогнищами, оскільки міцелій поширюється у ґрунті від рослини до рослини через контакт кореневих систем.

У запущеній стадії коренева шийка повністю руйнується, що призводить до легкого висмикування стебла із землі при механічному впливі.

Збудником захворювання є гриб Phymatotrichopsis omnivora (синонім Ozonium texanum). Це ґрунтовий патоген, який уражає кореневу систему рослин та викликає системні порушення.

Гриб здатний зберігатися у ґрунті протягом багатьох років завдяки утворенню склероціїв, які вкрай стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища.

Міцелій патогена розростається у ґрунті, проникаючи в тканини кореня та закупорюючи провідні судини, що призводить до швидкого в'янення надземної частини.

Життєвий цикл збудника включає стадію формування конідієносців на поверхні ґрунту, що часто спостерігається після рясних опадів у теплу пору року.

Цей патоген характеризується широкою спеціалізацією, вражаючи не лише бобові, а й велику кількість інших дводольних сільськогосподарських культур.

Розвиток хвороби найактивніше відбувається при високих температурах ґрунту, зазвичай вище 25–28 градусів Цельсія.

Висока вологість ґрунту після тривалої посухи часто провокує різкий спалах захворювання та масове в'янення посівів.

Патоген віддає перевагу лужним ґрунтам, тому на полях з високим рівнем pH ризик ураження озоніумним в'яненням значно зростає.

Порушення сівозміни та вирощування чутливих культур на одній ділянці протягом кількох років сприяє накопиченню інфекції в ґрунті.

Погана аерація ґрунту та наявність механічних пошкоджень коренів при обробці міжрядь полегшують проникнення спор гриба в тканини рослини.

Основна шкода полягає у повній загибелі уражених рослин, що веде до суттєвого зниження густоти стояння та, як наслідок, урожайності.

Озоніумне в'янення на нуті здатне знищити значну частину посівів на ранніх фазах розвитку, створюючи великі прогалини на полі.

Хворобу вкрай важко контролювати, оскільки вогнища інфекції можуть зберігатися у глибоких шарах ґрунту, стаючи джерелом проблем у майбутньому.

Економічний збиток складається не лише з втрати частини врожаю, а й із необхідності зміни структури посівів на заражених ділянках.

Ураження культури знижує якість товарного зерна, оскільки рослини, що постраждали від гриба, дають недорозвинене та щупле насіння.

Ефективним методом боротьби є дотримання тривалих сівозмін із включенням культур, стійких до цього збудника, наприклад, зернових злаків.

Важливо проводити глибоку оранку для зміни умов існування гриба у ґрунтовому профілі та руйнування міцеліальних тяжів.

Рекомендується використовувати фунгіцидну обробку насіння перед посівом, хоча системні препарати не завжди дають стовідсотковий захист.

Зниження pH ґрунту за допомогою внесення фізіологічно кислих добрив може уповільнити розвиток гриба на початкових етапах вегетації.

• Забезпечення оптимального водного режиму.
• Знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Ретельне очищення сільськогосподарської техніки після роботи на уражених полях.