Лециніциліум псалліоти

Головним симптомом зараження є поява білого або світло-кремового пухнастого нальоту на поверхні покровного шару або плодових тілах.

На початкових стадіях гриб виглядає як окремі дрібні плями, які при високій вологості швидко зливаються, охоплюючи великі площі.

Уражені плодові тіла шампіньйонів стають м'якими, втрачають пружність, деформуються та згодом вкриваються споровим нальотом патогену.

Крім візуальних ознак, часто спостерігається специфічний запах, який свідчить про активні процеси розкладання міцелію культурного гриба.

• Поява білого пухнастого міцелію.
• Деформація плодових тіл.
• Розм’якшення тканин гриба.
• Швидке поширення нальоту по субстрату.

Lecanicillium psalliotae є ентомопатогенним грибом, який часто зустрічається в приміщеннях для культивації грибів як конкурентна мікрофлора.

Гриб належить до відділу аскоміцетів і має надзвичайно високу здатність до розмноження за допомогою конідій, які легко поширюються потоками повітря.

Хоча в природі він може паразитувати на комахах, у грибівництві він поводиться як агресивний паразит або сапротроф, що використовує ресурси субстрату.

Морфологічно патоген відрізняється утворенням густого міцелію, який швидко покриває поверхню субстрату білим нальотом.

Висока пластичність гриба дозволяє йому виживати в несприятливих умовах, зберігаючи життєздатність спор на стінах та обладнанні протягом тривалого часу.

Розвиток патогену стимулюється стабільно високою вологістю повітря, яка в камерах вирощування зазвичай становить понад 85 відсотків.

Температурний діапазон від 20 до 26 градусів Цельсія є оптимальним для швидкого розвитку колоній Lecanicillium psalliotae.

Погана циркуляція повітря та наявність зон застою сприяють накопиченню спор у приміщенні та подальшому зараженню здорових блоків.

Використання неякісного або погано пастеризованого субстрату створює ідеальні умови для первинного заселення гриба.

Недотримання правил особистої гігієни персоналом та використання брудного інструменту призводить до механічного перенесення патогену між різними камерами.

Основна шкода полягає у витісненні корисної культури грибів, що призводить до повного припинення їхнього росту в місцях розвитку патогену.

Продукти метаболізму гриба можуть негативно впливати на якість тих плодових тіл, що залишилися здоровими, через виділення токсинів.

Товарні якості врожаю повністю нівелюються, що робить його неможливим для продажу та споживання через вигляд та санітарні ризики.

Економічні збитки зростають пропорційно до площі ураження, оскільки патоген дуже важко вивести після того, як він укорінився в інфраструктурі.

Регулярні спалахи цієї хвороби можуть призвести до необхідності повної зупинки виробництва для проведення капітальної дезінфекції.

Профілактика базується на дотриманні жорсткого санітарного контролю, включаючи регулярне прибирання та дезінфекцію робочих поверхонь.

Важливо забезпечити якісну термообробку субстрату, щоб знищити спори гриба ще до моменту закладання в камери вирощування.

У разі появи перших ознак необхідно негайно видаляти уражені ділянки, щоб не допустити поширення спор повітряно-крапельним шляхом.

Встановлення систем фільтрації повітря допомагає значно зменшити кількість спор патогену, що циркулюють всередині виробничих приміщень.

Систематичний моніторинг стану субстрату та міцелію дозволяє вчасно виявити осередки інфекції та вжити ефективних локальних заходів захисту.