Ентеридіум

Найперша ознака — поява на стовбурі або гілках пухких, світлих наростів. Вони виглядають як м'яка піна, що прилипла до кори дерева.

З часом ці утворення стають коричневими, майже шоколадними, і набувають вигляду гриба-дощовика або шкірястого мішечка.

При дотику до зрілого утворення воно виділяє велику кількість дрібного коричневого пилу, що є спорами цього організму.

Ділянки кори під наростами можуть бути вологими. Це часто свідчить про те, що дерево має ділянки, які вже почали відмирати або загнивати.

Нарости частіше зустрічаються в нижній частині стовбура або в розгалуженнях гілок, де затримується волога та накопичується пил і органічне сміття.

Ентеридіум, зокрема вид Enteridium lycoperdon, належить до класу міксоміцетів. Це особливі організми, які мають риси як рослин, так і тварин, і не є грибами у класичному розумінні.

Життєвий цикл включає стадію плазмодія — рухливої маси, що поглинає поживні речовини з поверхні кори дерев. Після цього плазмодій формує спорангії, що продукують спори.

Цей організм є сапротрофом, який живе на відмерлих тканинах. Однак його присутність на корі вказує на накопичення органічних решток або наявність ран на дереві.

Міксоміцет розповсюджується за допомогою вітру та води. Спори здатні довгий час зберігатися у стані спокою, поки не настануть сприятливі умови для їхнього проростання.

Організм виглядає як компактне тіло, що з часом темніє, перетворюючись на масу спор, вкриту тонкою оболонкою, яка легко розривається.

Висока вологість повітря та тривалі опади є головними стимулами для розвитку ентеридіуму. Він «любить» туманні дні та затінені ділянки саду.

Температура від +15°C до +25°C вважається оптимальною для активного росту міксоміцету. У спекотну суху погоду його активність зупиняється.

Наявність ранових поверхонь, морозобоїн або старих ділянок відмерлої кори створює ідеальний субстрат для поселення плазмодію.

Недостатня вентиляція крони та затінення стовбурів підвищують вологість, що сприяє швидкому поширенню спор на здорові ділянки дерева.

Порушення правил догляду, що призводять до накопичення відмерлої кори та вологості, створюють ідеальні умови для розмноження цього організму.

Ентеридіум хоч і не є паразитом, але блокує пори кори, що перешкоджає нормальному диханню деревини та обміну речовин у цій ділянці.

Наявність слизовика сприяє постійному зволоженню кори, що може призвести до вторинного зараження бактеріальними або грибковими гнилями.

Поверхня кори під шаром ентеридіуму стає м'якою, що робить її вразливою для шкідників, які проникають під кору в пошуках їжі.

Масове спороношення може бути небажаним для мешканців ділянки, оскільки спори при вдиханні здатні викликати подразнення дихальних шляхів.

Втрата декоративного вигляду дерев — це ще один наслідок, оскільки плямисті нарости виглядають неохайно і свідчать про загальний занепад дерева.

Першочергово необхідно проводити механічне очищення кори від відмерлих частин, де може накопичуватися патоген. Використовуйте металеві щітки або скребки.

Місця зрізів та очищені ділянки слід обробляти дезінфекторами на основі міді, наприклад, розчином мідного купоросу або готовими фунгіцидами.

Санітарна обрізка та формування крони дозволяють знизити рівень вологості, що позбавляє ентеридіум сприятливих умов для росту.

Регулярне профілактичне внесення добрив підвищує імунітет дерев, дозволяючи їм швидше загоювати рани та уникати накопичення відмерлої кори.

• Вчасно видаляйте сухі гілки.
• Замащуйте тріщини кори садовим варом.
• Уникайте надмірного поливу методом дощування прямо по стовбуру.