Неофузикоккове всихання та камедетеча

Першим і найбільш характерним симптомом є камедетеча (гоммоз) у місцях пошкодження кори. На стовбурах та скелетних гілках з'являються краплі в'язкого ексудату, що з часом темніють.

Кора в зонах ураження набуває бурого відтінку, поступово просідає та відмирає. Некроз тканин проникає глибоко в деревину, що призводить до руйнування камбію.

Типовим проявом хвороби є раптове в'янення та всихання окремих гілок. Листя при цьому жовтіє, скручується, але тривалий час не опадає з дерева.

При знятті кори в місці ураження виявляються чітко виражені темні смуги або некротичні плями. У запущених випадках на гілках утворюються поздовжні тріщини та рани.

На поверхні відмерлої кори в кінці сезону можуть з'являтися дрібні чорні крапки — плодові тіла гриба, з яких за високої вологості виходить спорова маса.

Збудником захворювання є сумчастий гриб Neofusicoccum ribis (раніше відомий як Botryosphaeria ribis). Цей патоген належить до групи мікозів, що викликають некрози тканин деревини.

Гриб веде ендофітний спосіб життя, тривалий час існуючи в тканинах рослини без видимих ознак ураження. Активізація хвороби відбувається за умов стресу або зниження природного імунітету культури.

Життєвий цикл гриба включає формування пікнід — спеціальних структур, у яких дозрівають конідії. Ці спори є головним джерелом інфекції протягом вегетаційного періоду.

Поширення збудника здійснюється повітряними потоками, краплями дощу та комахами. Гриб легко проникає в рослину через пошкодження кори, тріщини або місця після обрізки гілок.

Патоген є небезпечним поліфагом і вражає широкий спектр господарських культур, включаючи кісточкові, зерняткові, виноград та цитрусові рослини.

Розвитку інфекції Neofusicoccum ribis сприяють високі температури повітря у поєднанні з надмірною вологістю. Особливо небезпечними є періоди затяжних дощів після тривалої посухи.

Фактором ризику є загальне ослаблення дерев через несприятливі умови довкілля: сильні морози, сонячні опіки або дефіцит поживних речовин у ґрунті.

Зараження часто відбувається через незахищені зрізи після виконання санітарної чи формуючої обрізки. Відсутність обробки ран фунгіцидами створює «відкриті ворота» для гриба.

Надмірна густота крони, що перешкоджає нормальній циркуляції повітря, створює сприятливий мікроклімат для проростання спор та колонізації гілок патогеном.

Порушення агротехніки, зокрема надлишок азотних добрив, викликає активний ріст пагонів, тканини яких не встигають визріти до зими та стають легкою здобиччю гриба.

Вражає здатність рослини до нормального сокоруху, що призводить до поступового всихання скелетних гілок та загального пригнічення дерева.

У разі інтенсивного розвитку інфекції можлива повна загибель дерева протягом декількох років, що завдає значних збитків плодовим садам.

Камедетеча значно виснажує рослину, знижуючи її стійкість до інших хвороб та шкідників, а також погіршуючи якість урожаю.

На цитрусових культурах гриб провокує передчасне опадання плодів, оскільки інфекція вражає плодоніжки та місця кріплення фруктів до гілки.

Хвороба потребує проведення складних санітарних заходів, що підвищує собівартість продукції та вимагає постійного контролю за станом насаджень.

Ключовим заходом захисту є санітарна обрізка: видалення хворих гілок із захопленням 10–15 см здорової тканини та їх негайне спалювання.

Усі місця зрізів необхідно дезінфікувати розчинами міді та покривати спеціальними садовими мастиками або пастами, що містять фунгіциди.

Профілактичні обприскування мідьвмісними препаратами проводяться у фазі спокою дерева, що дозволяє суттєво знизити інфекційний фон у саду.

Забезпечення оптимального режиму поливу та збалансоване мінеральне живлення зміцнюють імунітет рослин, роблячи їх стійкішими до патогену.

Використання чистого інструменту та його дезінфекція після роботи з кожною окремою рослиною є критично важливими для запобігання поширенню інфекції.