Циліндрокладіозна чорна гниль

Першими ознаками ураження є пожовтіння листя та загальне пригнічення росту куща арахісу. Рослина поступово втрачає тургор і з часом в’яне.

При детальному огляді коренів виявляються темні, майже чорні некротичні плями. Це свідчить про глибоке ураження кореневої системи патогеном.

В нижній частині стебла, особливо біля поверхні ґрунту, може з’являтися характерний наліт, що свідчить про активне спороношення гриба під час вологої погоди.

Уражені кущі легко висмикуються з ґрунту через те, що більша частина коренів вже перегнила. Бобі в ґрунті часто виглядають чорними та деформованими.

• Хлороз та передчасне пожовтіння листків.
• Чорна гниль головного та бічних коренів.
• Наявність некротичних плям на прикореневій частині.
• Загибель всього куща при сильному розвитку хвороби.

Збудником захворювання є ґрунтовий гриб Cylindrocladium crotalariae (телеоморфна стадія Calonectria ilicicola). Це небезпечний патоген, який утворює стійкі до несприятливих умов склероції.

Патоген вражає кореневу систему та нижні частини стебла культурних рослин. Найбільшої шкоди цей гриб завдає посівам арахісу в різних кліматичних зонах вирощування.

Мікроорганізм здатний тривалий час зберігати життєздатність у ґрунті, що робить його вкрай складним для викорінення за допомогою однієї лише хімічної обробки.

Біологія гриба базується на паразитуванні в судинній системі коренів, що призводить до швидкої руйнації тканин рослини-господаря.

Поширення відбувається через спори, які переносяться з водою, ґрунтом або забрудненим насіннєвим матеріалом під час сільськогосподарських робіт.

Висока вологість ґрунту є головною умовою для масового розвитку інфекції. Гриб активно розмножується в умовах надмірного поливу або частих опадів.

Температурний режим у межах 20–25°C сприяє швидкому проростанню спор та колонізації здорових тканин коренів арахісу.

Важкі суглинні ґрунти з поганим дренажем створюють ідеальне середовище для патогена, де він може домінувати протягом усього сезону.

Сільськогосподарська техніка, яка переносить частинки інфікованого ґрунту між полями, є основним фактором поширення хвороби на великі відстані.

Тривале вирощування арахісу на одному місці без зміни культури провокує критичне накопичення збудника в орному шарі землі.

Захворювання несе значну загрозу рентабельності арахісових плантацій. Втрати врожаю на сильно уражених ділянках можуть бути катастрофічними.

Якість продукції суттєво знижується через пошкодження бобів, які стають джерелом подальшого розповсюдження інфекції під час зберігання.

Зменшення густоти стояння рослин призводить до зниження загальної продуктивності поля та неефективного використання площ посіву.

Хвороба потребує негайної зміни стратегії захисту, що призводить до додаткових фінансових витрат на фунгіциди та агротехнічні заходи.

Тривала присутність гриба в ґрунті обмежує вибір сільськогосподарських культур, що можуть вирощуватися в сівозміні на даній ділянці.

Дотримання науково обґрунтованої сівозміни з перервою у 4-5 років для сприйнятливих культур є ключовим методом стримування популяції патогена.

Якісний обробіток ґрунту та забезпечення відмінного дренажу мінімізують ризики застійної вологи, що гальмує розвиток грибниці.

Вибір стійких сортів арахісу залишається найбільш надійним способом мінімізації негативного впливу циліндрокладіозної гнилі.

Використання здорового, сертифікованого насіннєвого матеріалу допомагає уникнути інтродукції хвороби на нові поля.

Застосування протруювачів насіння з фунгіцидною дією допомагає захистити молоді рослини на початкових етапах розвитку від первинної інфекції.