Пухирчаста іржа сосни

Першими ознаками ураження є пожовтіння хвої та поява нехарактерних потовщень на корі молодих гілок або стовбурів. З часом кора в місцях розвитку грибниці тріскається.

Головною діагностичною ознакою є утворення ецій — своєрідних здутих «пухирів» на корі, які при розриві виділяють велику кількість помаранчевого порошку — спор гриба.

У місцях інфекції спостерігається інтенсивне смоловиділення, що призводить до забивання провідних шляхів дерева та появи відкритих ран (виразок) на стовбурі.

При ураженні верхівки сосни дерево перестає рости, деформується і з часом засихає, втрачаючи декоративність та господарську цінність.

На проміжних господарях хвороба проявляється у вигляді дрібних плям, вкритих іржавим нальотом, що зазвичай розташовуються на нижній частині листків.

Збудником цієї небезпечної хвороби є різногосподарний іржастий гриб Cronartium asclepiadeum (синонім Cronartium flaccidum). Життєвий цикл патогена передбачає чергування господарів: еціальна стадія відбувається на сосні, а інші стадії — на трав'янистих рослинах.

Гриб проникає в тканини дерева через хвою або молоді пагони, поступово розростаючись у камбії та корі. Грибниця є багаторічною, що дозволяє інфекції роками паразитувати всередині стовбура.

Протягом вегетації патоген утворює спори, які переносяться повітряними потоками на значні відстані. Найбільш заразними для сосни є ецідіоспори, що дозрівають навесні.

Для завершення циклу розвитку грибу необхідні проміжні господарі, серед яких найчастіше зустрічаються види роду ластовень (Vincetoxicum) та деякі інші бур'яни.

Особливістю цього збудника є його здатність зберігати життєздатність у тканинах дерева протягом тривалого періоду, повільно виснажуючи рослину зсередини.

Сприятливими умовами для розповсюдження хвороби є висока вологість повітря та помірні температури навесні, що сприяють активному проростанню спор.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, є ідеальним середовищем для виникнення та швидкого поширення епіфітотій пухирчастої іржі.

Наявність поблизу соснових культур проміжних господарів інфекції створює постійне джерело зараження, що особливо небезпечно для молодих саджанців.

Ослаблені дерева, що ростуть на бідних ґрунтах або мають механічні пошкодження кори, уражуються грибом значно швидше за міцні екземпляри.

Дощова погода в період спороношення значно збільшує шанси гриба на успішне закріплення в нових тканинах дерева, що зумовлює спалахи хвороби.

Пухирчаста іржа завдає суттєвої шкоди лісовому господарству, оскільки викликає масове відмирання гілок і загибель молодих дерев у розплідниках.

Ураження стовбура призводить до зниження якості деревини через некрози та смолотечу, що робить її непридатною для подальшої технічної переробки.

Хвороба значно послаблює імунітет дерев, відкриваючи шлях для вторинних шкідників, які остаточно знищують вже уражені хворобою екземпляри.

Естетична шкода від хвороби велика в паркових зонах: сосни стають лисими, покрученими та поступово гинуть, вимагаючи дорогої заміни посадкового матеріалу.

Економічні втрати також пов'язані з необхідністю проведення санітарних рубок та неможливістю вирощування сосни на уражених ділянках протягом тривалого часу.

Головним заходом профілактики є вибір здорового посадкового матеріалу та уникнення висадки сосен поруч із масивами, де росте ластовень та інші проміжні господарі.

Санітарні заходи передбачають регулярне видалення хворих дерев та уражених гілок, що допомагає суттєво знизити інфекційний тиск у насадженнях.

Застосування фунгіцидних препаратів у розплідниках є ефективним методом захисту, якщо обробки проводяться в критичні періоди розвитку гриба навесні.

• Постійний контроль стану насаджень у весняний період.
• Знищення бур'янів-резерваторів навколо соснових культур.
• Забезпечення оптимальної дистанції між деревами для аерації.
• Використання стійких до патогенів форм дерев.

Підтримання належного рівня мінерального живлення та догляду забезпечує високу стійкість дерев до впливу несприятливих біотичних факторів.