Крепідот плоский

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді численних сидячих плодових тіл. Вони мають вигляд віял або півкіл, які щільно прикріплені до кори дерева.

Поверхня гриба світла, часто білувата або кремова, за формою зазвичай пласка. У дорослому стані краю плодових тіл можуть трохи загинатися або змінювати колір.

Всередині дерева, у місці колонізації, спостерігається суттєва зміна структури деревини. Вона стає пухкою, втрачає свою механічну міцність та набуває специфічного світлого відтінку.

На стовбурах часто можна побачити ознаки відмирання кори навколо місця кріплення гриба. Кора може розтріскуватися, відкриваючи доступ для грибниці глибше в стовбур.

• Віялоподібні плодові тіла на корі.
• Поява пухкої, білястої гнилі.
• Тріщини на корі в місцях виходу міцелію.
• Ослаблення та всихання окремих гілок.

Збудником є гриб Crepidotus applanatus, який належить до родини Crepidotaceae. Це дереворуйнівний гриб-сапротроф, що за певних умов може уражати живі ослаблені рослини.

Тип хвороби класифікується як біла гниль деревини. Грибниця активно проникає вглиб стовбура, поступово руйнуючи природні полімери, що забезпечують міцність стовбура.

Цей біологічний вид є типовим ксилотрофом, який адаптований до розщеплення лігніну та целюлози. Його розвиток найчастіше спостерігається на деревині листяних порід.

Він функціонує як деструктор, який перетворює відмерлу або пошкоджену деревину на прості сполуки, тим самим змінюючи її фізико-хімічні властивості.

Цикл розвитку патогена включає утворення спор у нижній частині плодового тіла, які поширюються за допомогою вітру на великі відстані, інфікуючи нові ослаблені дерева.

Розвиток гриба відбувається переважно при високому рівні вологості. Опади та тумани є ідеальними факторами для швидкого росту плодових тіл на поверхні кори.

Затінені ділянки саду, де волога довго не випаровується, є зонами підвищеного ризику для поширення цього патогена.

Наявність будь-яких механічних пошкоджень стовбура значно полегшує інфікування. Через свіжі зрізи або тріщини спори гриба потрапляють всередину тканин дерева.

Слабкі дерева, що відчувають дефіцит поживних речовин або страждають від інших хвороб, мають нижчий імунітет і швидше піддаються колонізації цим грибом.

Важливою умовою є наявність мертвої деревини в саду. Пні або старі гілки слугують базою, з якої гриб може перекинутися на живі насадження.

Головна шкода полягає у зниженні несучої здатності дерева. Руйнування деревини робить стовбур крихким, що призводить до ламання дерев при сильних вітрах.

Плодові культури страждають від пригнічення росту та загального зниження врожайності. Рослина виснажується, намагаючись відмежувати зону ураження.

У лісових насадженнях та парках гриб сприяє передчасному всиханню крони. Це зменшує декоративність дерев та веде до поступової втрати лісових площ.

Гриб здатний поширюватися на значні території, якщо вчасно не вжити заходів. Втрата великих дерев стає серйозним економічним збитком для садівництва.

Навіть після загибелі дерева гриб продовжує руйнівну діяльність, що ускладнює подальше використання деревини у господарстві.

Системна профілактика є найефективнішою. В першу чергу потрібно вчасно прибирати мертву деревину, пні та сухостій з ділянки, щоб позбавити гриб субстрату.

Всі рани на корі, спричинені морозом або іншими чинниками, необхідно негайно обробляти антисептиками та закривати садовим варом для захисту від спор.

Проведення обрізки дерев повинно супроводжуватися дезінфекцією садових інструментів. Інфекція часто переноситься з хворих дерев на здорові за допомогою секаторів.

Для зміцнення імунітету рослин слід дотримуватися правильного режиму підживлення, що допомагає деревам самостійно боротися з початковими стадіями інфекцій.

При виявленні плодових тіл їх слід механічно видалити разом із частиною пошкодженої деревини до здорового рівня, а місце зрізу обробити фунгіцидом.