Кокомікоз сливи

Перші ознаки ураження стають помітними на початку літа, коли на верхній стороні листків з'являються дрібні червоно-бурі плями, які з часом збільшуються.

На зворотному боці листка в місцях плям утворюється характерний світлий наліт, що складається з маси спор гриба, які легко переносяться вітром і вологою.

Сильне ураження призводить до того, що плями зливаються, листя жовтіє, скручується і передчасно опадає, оголюючи гілки вже до середини літа.

На плодах сливи патоген зустрічається рідше, але може провокувати появу плям і деформацію плодів, що робить їх непридатними для споживання та переробки.

Восени на опалому листі можна побачити чорні дрібні цятки — це органи спороношення, які готуються до зимівлі та забезпечують поширення хвороби наступного року.

Збудником цієї небезпечної хвороби є сумчастий гриб Coccomyces prunophorae, який спеціалізується на ураженні листя кісточкових культур, особливо сливи та вишні.

Життєвий цикл патогена передбачає розвиток грибниці в тканинах листка, де пізніше утворюються конідіальні спороношення, що забезпечують поширення інфекції влітку.

Зимує гриб у стадії апотеціїв на опалому листі, які навесні викидають сумкоспори, що стають джерелом первинного зараження молодих весняних пагонів.

Патоген проникає в листя через продихи, після чого руйнує клітинні структури, що призводить до порушення фізіологічних процесів та загального ослаблення дерева.

Висока здатність гриба до розмноження робить його одним із найагресивніших паразитів, здатних знищити листовий апарат дерева за короткий проміжок часу.

Розвиток кокомікозу безпосередньо залежить від погодних умов: найсприятливішими є температура повітря 18–22°C та висока вологість, викликана частими дощами.

Краплі вологи — це головний засіб транспортування спор між деревами, тому в дощові роки епіфітотія набуває особливо масового характеру.

Погано провітрювані, загущені крони дерев створюють мікроклімат із підвищеною вологістю, що ідеально підходить для швидкого розмноження та поширення грибка.

Недостатній догляд, зокрема відсутність санітарної обрізки, призводить до накопичення інфекційного фону в саду та підвищує сприйнятливість рослин до збудника.

У періоди затяжних туманів або випадіння рясних рос інкубаційний період хвороби скорочується до мінімуму, що потребує негайного втручання садівника.

Передчасне опадання листя є критичним фактором: дерево втрачає здатність до фотосинтезу і не накопичує необхідних поживних речовин перед зимовим періодом.

Порушення метаболізму призводить до різкого зниження зимостійкості дерева, через що слива може підмерзнути навіть під час відносно м'якої зими.

Уражені дерева значно гірше закладають квіткові бруньки, що безпосередньо відбивається на врожайності наступного сезону, спричиняючи її повну втрату.

Намагання дерева відновити листяний покрив виснажує його внутрішні ресурси, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку крони.

Якщо заходи боротьби не вживаються протягом кількох років, дерево стає настільки слабким, що може загинути від вторинних хвороб або зимових ушкоджень.

Найважливішою умовою оздоровлення саду є збирання та спалювання опалого листя, в якому зимує збудник хвороби, що мінімізує кількість спор навесні.

Обрізка крони повинна бути регулярною та професійною, щоб забезпечити вільну циркуляцію повітря, що суттєво зменшує вологість листя.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгіцидами: рекомендовано проводити обробки до початку цвітіння та відразу після нього, залежно від інфекційного фону.

Важливо використовувати препарати системної дії, які добре проникають у тканини рослин і забезпечують тривалий захист від повторного зараження.

• Видалення бур'янів та розпушування ґрунту в пристовбурних колах.
• Підживлення мінеральними добривами для зміцнення імунітету.
• Використання стійких до кокомікозу сортів сливи при закладанні саду.