Хетоміоз

Первинною ознакою ураження є поява на поверхні насіння або проростків оливково-бурого чи темно-сірого нальоту, що складається з міцелію та спор.

Уражене насіння чорніє, втрачає схожість, а проростки часто гинуть ще до появи на поверхні ґрунту, що призводить до зрідженості посівів.

На вегетуючих органах рослин, що перебувають у стресовому стані, з'являються дрібні темні крапки — плодові тіла патогена з волосками.

Тканини рослин можуть розм'якшуватися, ставати водянистими та покриватися специфічним пліснявим нальотом, що вказує на інтенсивний розвиток грибниці.

В умовах підвищеної вологості симптоми хвороби стають більш вираженими, а колонії гриба швидко поширюються на сусідні здорові тканини рослини.

Збудниками захворювання є сумчасті гриби родини Chaetomiaceae, серед яких найпоширенішим є Chaetomium globosum.

Ці мікроміцети в основному є сапротрофами, проте за несприятливих умов вони виявляють виражені патогенні властивості по відношенню до насіння та проростків.

Гриб утворює перитеції — темні плодові тіла з характерними щетинками, які є головним діагностичним маркером при мікроскопічному дослідженні.

Патоген має високу здатність до розкладання целюлози, що дозволяє йому активно розвиватися на рослинних рештках та пошкоджених тканинах сільськогосподарських культур.

Поширення інфекції в агроценозах відбувається повітряно-крапельним шляхом, через насіннєвий матеріал або при контакті з інфікованим ґрунтом.

Висока вологість повітря та ґрунту (понад 80%) є основним фактором, що стимулює активний ріст хетомієвих грибів та масове спороутворення.

Температурний режим у межах +20°C...+28°C вважається оптимальним для швидкого розвитку патогену та колонізації ним рослинних тканин.

Порушення технології зберігання зерна, зокрема підвищення вологості та відсутність активної вентиляції, сприяють швидкому ураженню партій продукції.

Наявність органічних решток у верхньому шарі ґрунту створює поживне середовище для первинного накопичення інфекційного начала гриба.

Ослаблення рослин через дефіцит поживних речовин або несприятливі погодні умови суттєво підвищує сприйнятливість культур до Chaetomium.

Хетоміоз суттєво знижує енергію проростання та схожість насіння, що призводить до значних економічних втрат на етапі створення посівів.

Захворювання стає причиною загибелі молодих рослин, що вимагає пересіву площ та несе додаткові витрати на насіннєвий матеріал і пально-мастильні матеріали.

Гриби цієї родини здатні продукувати небезпечні мікотоксини, які накопичуються в продукції та роблять її непридатною для споживання людиною або тваринами.

Ураження насіння під час зберігання призводить до його знецінення, погіршення технологічних властивостей борошна або посівних якостей.

Загальна шкодочинність проявляється у зниженні врожайності та якості кінцевої сільськогосподарської продукції внаслідок системного ураження посівів.

Використання якісного, відкаліброваного та здорового насіннєвого матеріалу є першочерговим заходом у системі профілактики хвороби.

Обов'язковим етапом перед посівом є протравлювання насіння фунгіцидами широкого спектра дії для знищення зовнішньої та внутрішньої інфекції.

Дотримання режимів зберігання зерна, зокрема підтримання критичного рівня вологості, запобігає розвитку пліснявіння в складських приміщеннях.

Використання агротехнічних прийомів, що сприяють швидкому та дружньому проростанню насіння, значно знижує ризик інфікування патогеном.

• Глибока оранка для закладення рослинних решток у ґрунт.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку інфекції.
• Застосування добрив для підвищення загального імунітету рослин.
• Регулярна перевірка зерносховищ на предмет вологості та температурного режиму.