Чорна плямистість цитрусових

Перші ознаки ураження на плодах проявляються у вигляді дрібних, ледь помітних «веснянок», які з часом перетворюються на темні, вдавлені плями з чітким контуром.

На листках хвороба проявляється появою коричневих або темно-сірих плям із жовтим ореолом. З прогресуванням інфекції ділянки тканини некротизуються, що веде до деформації та масового опадання листя.

На гілках та пагонах можуть спостерігатися осередки відмирання кори та тріщини. Це призводить до ослаблення імунної системи дерева та робить його вразливим до вторинних інфекцій.

Характерною особливістю є прояв симптомів на плодах лише після збору врожаю при підвищенні температури, що створює великі проблеми для експортерів фруктів.

У центрі плям при детальному огляді можна побачити чорні крапки — пікніди, які є органами розмноження гриба, що продукують величезну кількість конідій для повторного зараження.

Збудником чорної плямистості є гриб Phyllosticta citricarpa (телеоморфа — Guignardia citricarpa). Це небезпечний патоген, що вражає плоди та листя цитрусових культур, викликаючи передчасне опадання та псування врожаю.

Гриб зберігається в уражених рослинних рештках, зокрема в опалому листі, де формуються плодові тіла. Аскоспори, що вивільняються під час дощу, розносяться вітром на великі відстані, заражаючи нові ділянки саду.

Цей організм включений до списків карантинних об'єктів у багатьох країнах світу, оскільки інфекція має латентний період розвитку і часто виявляється занадто пізно для ефективного лікування.

Патоген демонструє високу виживаність у широкому діапазоні умов, пристосовуючись до розвитку на різних частинах рослини: від молодих пагонів до зрілих плодів, що перебувають на зберіганні.

Біологія гриба дозволяє йому існувати в тканинах рослини без виражених симптомів протягом тривалого часу, що робить безсимптомні саджанці головним джерелом поширення хвороби.

Розвиток гриба Phyllosticta citricarpa стимулюється тривалою високою вологістю повітря та наявністю крапель дощу на поверхні листя, що необхідно для проростання спор.

Оптимальний температурний режим для активного розвитку патогену становить від +20 до +30 °C, що збігається з піком вегетаційного періоду цитрусових у теплих регіонах.

Порушення агротехнічних норм, такі як надмірне загущення посадок, перешкоджає нормальній циркуляції повітря, що сприяє накопиченню вологи в кроні та інтенсивному зараженню.

Наявність мікропошкоджень на шкірці плодів або тканинах листків, завданих комахами чи іншими факторами, значно полегшує проникнення гіф гриба всередину рослини.

Сприятливими умовами також є відсутність регулярного збору та знищення опалого листя, яке служить основним субстратом для перезимівлі патогена та накопичення інфекційного фону.

Основна шкода полягає у втраті товарного вигляду плодів. Уражені плоди заборонено експортувати на міжнародні ринки, що завдає величезних фінансових збитків агровиробникам.

Значне ураження призводить до передчасного осипання зав'язі та плодів, що знижує врожайність плантацій на 50% і більше в роки епіфітотій.

Хвороба негативно впливає на фізіологічний стан дерев, що призводить до загального виснаження та скорочення продуктивного періоду використання садових насаджень.

Зберігання продукції, зібраної з уражених дерев, стає неможливим через швидкий розвиток гнилей, що призводить до втрати всієї партії товару під час транспортування.

Необхідність запровадження карантинних обмежень веде до додаткових витрат на фітосанітарний контроль та сертифікацію продукції, що підвищує собівартість вирощування цитрусових.

Використання лише здорового, сертифікованого посадкового матеріалу, який має фітосанітарний сертифікат, є першим і найважливішим кроком у запобіганні хворобі.

Санітарна обрізка та видалення всіх уражених частин рослини, а також систематичне прибирання опалого листя з-під дерев знижує рівень інфекційного тиску в саду.

Регулярне проведення обприскувань фунгіцидами на основі міді в критичні періоди розвитку (під час цвітіння та формування плодів) дозволяє ефективно стримувати розмноження гриба.

Впровадження стратегій інтегрованого захисту, які поєднують моніторинг погоди з точними термінами обробок, дає змогу суттєво зменшити хімічне навантаження на довкілля.

Покращення догляду за кроною дерева шляхом правильного обрізання забезпечує кращу аерацію, що зменшує час перебування листя у вологому стані та ускладнює умови для розвитку патогену.