Церкоспороз баштанних культур

Первинні симптоми церкоспорозу виявляються на нижніх, старіших листках рослини у вигляді невеликих плям діаметром до 3–4 мм. Вони мають вигляд світло-сірого центру з вираженою темно-коричневою облямівкою.

За умов високої вологості повітря на нижній стороні плям формується ледь помітний оливково-сірий наліт — це конідіальне спороношення гриба.

З часом кількість плям стрімко збільшується, вони можуть зливатися між собою, охоплюючи значну частину листкової пластини, що призводить до її деформації та відмирання.

На відміну від інших хвороб, церкоспороз переважно вражає листовий апарат. Проте, внаслідок масового опадіння листя, стебла залишаються оголеними, що погіршує живлення плодів.

Уражене листя поступово жовтіє і засихає, через що рослина набуває вигляду обпаленої сонцем. Це негативно впливає на загальний розвиток куща та налив плодів.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Cercospora citrullina, який належить до класу гіфоміцетів. Цей патоген спеціалізується на ураженні рослин родини Гарбузові, зокрема кавунів, динь та огірків.

Гриб здатний тривалий час зберігатися в ґрунті на рештках уражених рослин, де він перебуває у формі міцелію або конідій. Також можливе перенесення інфекції через насіннєвий матеріал, якщо він не пройшов відповідну обробку.

В період вегетації патоген поширюється конідіями, які розносяться вітром, дощем або поливною водою. Інтенсивне утворення спор відбувається безпосередньо на уражених тканинах листків у місцях плям.

Після потрапляння на поверхню здорового листка конідії проростають, утворюючи гіфи, які проникають у тканини через продихи. Процес інфікування відбувається при високій вологості повітря.

Цикл розвитку гриба є досить швидким, що дозволяє йому за сезон давати декілька поколінь спор, забезпечуючи масове ураження посівів у сприятливих умовах.

Оптимальними умовами для розвитку церкоспорозу є тепла погода з температурою в межах +25…+30°C та висока відносна вологість повітря, що перевищує 80%.

Часті літні дощі, роси та ранкові тумани значно сприяють швидкому проростанню спор та поширенню інфекції по всій площі поля.

Загущені посіви, де обмежена циркуляція повітря, створюють мікроклімат, ідеальний для розвитку гриба, оскільки волога на листках у таких умовах висихає повільно.

Недотримання сівозміни та наявність на полі рослинних решток минулого року є основним фактором ризику для виникнення первинних осередків хвороби.

Порушення режиму поливу, особливо дощування в денні години, може спровокувати спалах захворювання при наявності спор патогену в агроценозі.

Основна шкода від церкоспорозу полягає у різкому скороченні фотосинтезу через передчасне відмирання листя. Рослина втрачає здатність накопичувати органічні речовини.

Це призводить до зниження товарних якостей плодів: вони стають дрібними, втрачають солодкість та привабливий зовнішній вигляд.

Масштабне ураження може зменшити врожайність баштанних на 30–60%, що робить хворобу однією з найбільш небезпечних при вирощуванні кавунів.

Оголення стебел призводить до негативного впливу прямого сонячного проміння на плоди, що спричиняє появу опіків на шкірці кавунів та динь.

Загальне ослаблення рослин через церкоспороз підвищує ризик заселення шкідниками та іншими патогенами, що в сукупності веде до втрати врожаю.

• Впровадження сівозміни з поверненням баштанних на ділянку через 3–4 роки.
• Глибока оранка ґрунту та ретельне прибирання всіх залишків рослин після збору врожаю.
• Використання стійких до церкоспорозу гібридів, адаптованих до вашого регіону.
• Виконання профілактичних обприскувань системними фунгіцидами (стробілурини, триазоли) за появи перших плям.
• Боротьба з бур'янами з родини Гарбузові, які можуть бути резерваторами інфекції.