Центрова гниль

Перші ознаки ураження часто стають помітними ближче до збору врожаю або вже під час його зберігання у сховищах.

Назва хвороби походить від головного симптому — гниття центральної частини цибулини, яке часто невидиме зовні до моменту розрізання.

Внутрішні луски стають водянистими, втрачають пружність та набувають коричневого або жовтуватого кольору.

Поступово тканина перетворюється на кашоподібну масу, що супроводжується дуже неприємним різким запахом гнилі.

• в'янення пера;
• пожовтіння шийки;
• розм'якшення внутрішньої частини;
• неприємний запах від цибулин;
• погане зберігання врожаю.

Збудником захворювання є бактерії роду Pantoea, зокрема вид Pantoea ananatis, що є грамнегативними паличками.

Ці мікроорганізми здатні тривалий час виживати в ґрунті, на рослинних рештках та у насіннєвому матеріалі, що робить боротьбу з ними складною.

Бактерії розвиваються як епіфіти на поверхні листя, а при настанні сприятливих умов проникають всередину тканин рослини.

Поширення патогену відбувається за допомогою води під час поливу чи дощів, а також механічним шляхом через інструменти.

Здатність бактерій до швидкого поділу в міжклітинному просторі призводить до деградації клітинної структури ураженої цибулини.

Висока вологість повітря та температура вище 25 градусів за Цельсієм є ключовими факторами для масового розвитку інфекції.

Будь-які пошкодження кореневої системи або самої цибулини шкідниками відкривають доступ для бактерій всередину рослини.

Погано просушений врожай є головною мішенню для патогену, оскільки волога шийка ідеально підходить для розмноження бактерій.

Надмірне азотне живлення призводить до утворення занадто соковитих тканин, які легше піддаються атаці з боку збудника.

Часті опади під час дозрівання культури створюють сприятливі умови для переміщення бактерій з ґрунту на донце цибулини.

Головна шкода полягає у повній втраті товарності врожаю, оскільки уражені цибулини швидко стають непридатними до вживання.

Хвороба має прихований характер, що часто призводить до того, що інфікована продукція потрапляє у сховища та заражає здорові плоди.

Знижується не лише якість продукції, а й енергія проростання, якщо використовувати такий матеріал для наступних посадок.

Економічні збитки зростають через необхідність перебирання продукції та викидання значної частини врожаю після зберігання.

При масовому ураженні на полі спостерігається зрідження посівів, що веде до недобору загальної ваги товарної цибулі.

Використання стійких сортів та оздоровленого садивного матеріалу — фундамент захисту від цієї бактеріальної хвороби.

Важливо забезпечити якісну та швидку сушку цибулі одразу після збору, щоб шийка повністю закрилася і втратила вологу.

Боротьба зі шкідниками, такими як цибулева муха та трипси, є обов'язковою, оскільки вони є переносниками бактеріозу.

Дотримання сівозміни дозволяє значно зменшити інфекційний фон, знищуючи резерватори інфекції в ґрунті.

Обробки мідьвмісними препаратами під час вегетації можуть зменшити розвиток патогену при сприятливих погодних умовах.