Калосферіоз винограду

Первинні симптоми проявляються як локальне відмирання кори та деревини в місцях старих ран або зрізів, зроблених під час обрізки.

Хворі рослини демонструють пригнічений ріст, хлороз листя та раптове в’янення окремих рукавів, що найчастіше стається в період активної вегетації.

На поверхні ураженої кори чітко видно дрібні чорні виступи — плодові тіла (перитеції) збудника хвороби.

При розрізі пагона спостерігається характерне потемніння деревини, яке має вигляд темно-коричневих або майже чорних зон.

Захворювання часто супроводжується відшаруванням кори, під якою розвивається некроз, що поступово охоплює весь діаметр гілки.

Збудником захворювання є аскоміцетовий гриб Calosphaeria princeps, який спеціалізується на ураженні ксилеми багаторічних культур.

Цей патоген є ендофітом, що означає його здатність тривалий час існувати всередині тканин рослини без видимих зовнішніх ознак ураження.

Гриб розвивається в судинах деревини, поступово руйнуючи її структуру, що призводить до порушення обміну речовин у всьому виноградному кущі.

Життєвий цикл включає формування перитеціїв, де утворюються спори, що розповсюджуються під час опадів та за допомогою вітру.

Наявність гриба в деревині робить кущ джерелом інфекції для всього виноградника, оскільки він здатний зберігатися в тканинах навіть після висихання окремих частин лози.

Основним фактором, що сприяє зараженню, є механічні пошкодження лози, через які спори гриба потрапляють у внутрішні тканини рослини.

Висока вологість повітря та затяжні дощі створюють ідеальні умови для проростання спор безпосередньо на свіжих зрізах лози.

Недостатній догляд, відсутність дезінфекції інструментів та ослаблення імунітету кущів через морози значно підвищують сприйнятливість до хвороби.

Поширення патогена часто активізується в посадках з надмірною загущеністю, де мікроклімат сприяє утриманню вологи на поверхні пагонів.

Тривале перебування спор на залишках відмерлої деревини дозволяє інфекції накопичуватися в саду протягом багатьох років.

Калосферіоз завдає значної шкоди виноградарству, оскільки призводить до повільного, але неминучого відмирання окремих частин куща.

Зниження урожайності є прямим наслідком порушення провідності судин, через що ягоди не отримують необхідних поживних речовин.

Хвороба робить кущі вразливими до зимових холодів, що часто призводить до їх повної загибелі в зимовий період.

Економічні збитки зростають через необхідність видалення уражених кущів та пересадки нових, що уповільнює виробництво.

Поширення Calosphaeria princeps ускладнює вирощування цінних сортів винограду, які вимагають специфічних умов обрізки.

Головною стратегією захисту є сувора дезінфекція секаторів та пил після кожного використання на окремих кущах для запобігання переносу спор.

Регулярне видалення та спалювання заражених частин лози є обов’язковим для зменшення кількості спор у навколишньому середовищі.

Обрізку рекомендується проводити виключно у суху погоду, уникаючи днів із високою вологістю, що знижує ризик інфікування зрізів.

Використання фунгіцидних паст або фарб на місцях зрізів створює бар'єр, який перешкоджає проникненню гриба в деревину.

• Підтримка високого рівня агротехніки для забезпечення здоров'я рослин.
• Обробка виноградника мідьвмісними препаратами після обрізки.
• Використання лише здорового, сертифікованого посадкового матеріалу.