Біонектрія

Первинні ознаки біонектрії проявляються у вигляді локальних некротичних ділянок на корі стовбурів та гілок, які з часом починають активно розтріскуватися.

На поверхні ураженої кори чітко помітні дрібні спороношення гриба у вигляді компактних подушечок оранжевого або червонуватого кольору.

При прогресуванні хвороби відбувається відмирання тканин, що призводить до поступового засихання гілок та втрати цілих частин крони ураженої рослини.

На зрізі уражених ділянок спостерігається зміна забарвлення деревини на більш темне, що свідчить про глибоке проникнення міцелію гриба всередину.

Часто в місцях ураження спостерігається виділення ексудату або камеді, що є типовою захисною реакцією рослини на проникнення збудника.

Збудниками даного захворювання є мікроскопічні гриби роду Bionectria, які здатні паразитувати на ослаблених тканинах садових та лісових дерев.

Патоген проникає в рослину через пошкоджені ділянки кори, зокрема через морозобоїни, сонячні опіки або неправильно зроблені зрізи при обрізці.

Гриб здатний тривалий час виживати в рештках відмерлої деревини, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов навколишнього середовища.

Поширення інфекції здійснюється спорами, які переносяться за допомогою вітру, крапель дощу або комах, що відвідують уражені ділянки дерева.

Біонектрія часто поводиться як опортуністичний паразит, атакуючи рослини, що знаходяться у стані стресу через несприятливі кліматичні чинники.

Високий рівень вологості повітря та часті атмосферні опади створюють оптимальні умови для проростання спор гриба та розвитку міцелію в корі.

Температурні коливання у весняний період, що чергуються з вогкою погодою, сприяють масовому поширенню інфекції в садово-паркових насадженнях.

Загущені посадки, де відсутня належна циркуляція повітря, є зоною підвищеного ризику для швидкого розвитку біонектрії та інших мікозів.

Неправильний догляд за рослинами, зокрема надлишок азотних добрив, призводить до формування пухкої деревини, яка вразлива для грибкових патогенів.

Наявність у саду великої кількості старих, хворих або пошкоджених гілок створює стабільне вогнище для розмноження збудника хвороби.

Основна шкода від біонектрії полягає в порушенні руху поживних речовин через пошкодження провідних тканин, що призводить до загального пригнічення рослини.

Внаслідок захворювання знижується продуктивність дерев, погіршується якість плодів, а у важких випадках спостерігається передчасна загибель насаджень.

Інфекція поступово охоплює все більші ділянки кори, що робить рослину вразливою до вторинних шкідників та інших хвороб, які прискорюють загибель.

Деревина, уражена некрозом, втрачає свою механічну міцність, що підвищує ризик обламування гілок під час сильного вітру чи під вагою снігового покриву.

Боротьба з хворобою вимагає значних фінансових та трудових витрат на проведення обрізки, дезінфекції та обробки спеціальними фунгіцидними препаратами.

Найефективнішим методом боротьби є своєчасна санітарна обрізка гілок, які мають ознаки хвороби, з дезінфекцією інструментів спиртовим розчином.

Усі місця після обрізки потребують обов'язкової ізоляції за допомогою садового вару або спеціальних засобів для захисту від повторного зараження.

Проведення регулярних обприскувань фунгіцидами мідної групи дозволяє ефективно стримувати розповсюдження спор гриба у вегетаційний період.

Підтримання імунітету рослин через збалансоване живлення та належний режим поливу мінімізує шанси патогену на успішну колонізацію тканин.

• Видалення та спалювання сухої деревини.
• Побілка стовбурів для профілактики опіків.
• Регулярний огляд дерев на ранніх стадіях інфекції.