Аскохітоз нуту

Перші симптоми зазвичай помітні на листках у вигляді світло-коричневих плям з темно-коричневою облямівкою. З часом плями стають більшими, набуваючи неправильної форми та поширюючись на стебла.

Характерною ознакою є поява дрібних чорних крапок — пікнід гриба, які зосереджені в центрі плям. Вони зазвичай розташовуються концентричними колами, що є діагностичним маркером хвороби.

Стебла рослин, уражені аскохітозом, часто викривляються або ламаються в місцях розвитку плям. Ураження нижньої частини стебла нерідко призводить до загибелі всієї рослини.

На бобах хвороба проявляється у вигляді вдавлень та плям різного розміру. У разі проникнення інфекції всередину боба, насіння вкривається темно-коричневими плямами і втрачає схожість.

Під час масового ураження рослини виглядають «обпаленими», що спостерігається особливо чітко в умовах підвищеної вологості під час цвітіння та наливу зерна.

Збудником аскохітозу є патогенний гриб Ascochyta rabiei, який уражає нут на всіх етапах його розвитку. Цей мікроорганізм належить до групи дейтероміцетів і утворює пікніди, що є основними органами розмноження.

Гриб здатний тривалий час виживати на рослинних рештках, що залишилися в полі після збирання врожаю. Також він часто поширюється через заражений насіннєвий матеріал, що робить його вкрай небезпечним.

Інфекція проникає в тканини рослин через продихи або мікропошкодження, після чого починається активний ріст міцелію. Це призводить до руйнування внутрішніх структур клітин і поширення хвороби по всій рослині.

Патоген має високу здатність до адаптації, тому в межах одного поля можуть зустрічатися різні раси гриба. Це ускладнює селекцію сортів, стійких до всіх штамів захворювання одночасно.

Збереження життєздатності збудника в грунті залежить від вологості та температури, проте навіть у несприятливих умовах він може зберігатися в ґрунті протягом кількох років.

Для швидкого поширення хвороби необхідна висока вологість повітря та помірна температура від 18 до 25 градусів Цельсія. Дощі та тумани сприяють активному перенесенню спор гриба.

Поширення конідій відбувається переважно краплями дощу, що відскакують від ґрунту на нижні яруси рослин. Це пояснює, чому нижні листки зазвичай уражуються першими.

Надмірна загущеність посівів обмежує вентиляцію і створює сприятливий мікроклімат для проростання спор. Саме тому правильна норма висіву є ключовим фактором профілактики.

Хвороба активніше розвивається на ділянках, де порушується сівозміна, оскільки інфекційний запас на полі постійно накопичується з кожним наступним роком вирощування бобових.

Травмування посівів під час догляду або шкідниками створює додаткові умови для інфікування, оскільки гриб легко потрапляє у відкриті рани тканин.

Аскохітоз нуту спричиняє величезні економічні збитки, оскільки хвороба не лише знижує загальну врожайність, але й псує якість зібраного зерна. Пошкоджені боби погано виповнюються.

Значне ураження листкового апарату призводить до зупинки фотосинтезу, що негативно позначається на формуванні бічних пагонів та кількості зав’язей. Рослини часто передчасно в’януть.

Насіння, зібране з інфікованих посівів, стає непридатним для тривалого зберігання через розвиток вторинних гнилей. Також це насіння не можна використовувати для посіву без ретельного знезараження.

Зменшення якості зерна призводить до зниження його ринкової вартості. Крім того, хвороба обмежує можливості вирощування нуту в регіонах з частими опадами у весняно-літній період.

Витрати на фунгіцидний захист, які доводиться нести аграріям для збереження врожаю, суттєво підвищують собівартість продукції, що знижує рентабельність вирощування культури.

Захист від аскохітозу повинен базуватися на комплексному підході, що включає агротехнічні, генетичні та хімічні методи. Важливо не допускати висівання нуту після інших бобових культур.

Використання якісного, сертифікованого насіння, протруєного спеціальними препаратами, є першим і найважливішим кроком у боротьбі з патогеном, що передається насінням.

• Дотримання сівозміни з інтервалом у 3-4 роки.
• Використання сортів з генетичною стійкістю до Ascochyta rabiei.
• Вибір оптимальних строків сівби для уникнення періодів високої вологості.
• Моніторинг посівів та вчасне застосування фунгіцидів.
• Знищення або глибока оранка пожнивних решток.

Системні фунгіциди необхідно вносити превентивно, якщо погодні умови прогнозують тривалі опади. Обробки слід починати ще до появи масових симптомів хвороби на полі.

Повторні обробки проводять залежно від рівня загрози та препарату, що використовується, дотримуючись регламентів та норм витрат для забезпечення максимальної ефективності.