Аскохітоз лободи

Ознаки хвороби проявляються у вигляді плям на листі, які мають округлу або нерівну форму з темно-бурою облямівкою.

З часом центральна частина плями світлішає, стаючи сірою або майже білою, де пізніше формуються пікніди — чорні крапки спороношення.

Ураження стебел призводить до утворення поздовжніх плям, що може викликати викривлення та ламкість стебла в місці некрозу.

При сильному ураженні спостерігається масове пожовтіння та передчасне відмирання листкової поверхні, що послаблює рослину.

На генеративних органах лободи хвороба проявляється через потемніння квіток та недорозвиненість насіннєвих зачатків.

Збудником хвороби є гриб Ascochyta hyalospora, який спеціалізується на ураженні рослин родини Амарантові, зокрема видів роду Chenopodium (лобода).

Гриб зберігається в уражених рештках рослин у формі пікнід та грибниці, які перезимовують у ґрунті або на поверхні поля.

Інфекція поширюється за допомогою конідій, що розносяться вітром, краплями дощу або комахами під час вегетаційного періоду.

Патоген належить до групи збудників плямистостей, що активно розмножуються за сприятливих гідротермічних умов.

Біологічна адаптивність гриба дозволяє йому ефективно виживати та накопичуватися в осередках розповсюдження лободи на полях.

Розвиток інфекції активується при температурі повітря в межах +18...+24°C та високій вологості середовища.

Часті дощі та тумани є головними каталізаторами швидкого поширення спор Ascochyta hyalospora в агроценозах.

Загущені посіви лободи створюють специфічний мікроклімат, що сприяє тривалому утриманню вологи на листі.

Ослаблені рослини, що ростуть на перезволожених або виснажених ділянках, частіше стають жертвами цього грибкового ураження.

Накопичення інфекційного фону в ґрунті протягом сезону значно підвищує ризик виникнення епіфітотій у наступні роки.

Аскохітоз суттєво знижує площу активного листя, що призводить до порушення фізіологічних процесів та зниження конкурентоздатності лободи.

Захворювання сповільнює ріст рослин та знижує загальну біомасу, що важливо при аналізі фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь.

Ураження насіннєвого матеріалу знижує його схожість та енергію проростання, обмежуючи подальше поширення бур'яну.

Шкодочинність також проявляється у виснаженні рослини-господаря, що робить її вразливішою до інших стресових факторів середовища.

Загалом хвороба обмежує життєвий цикл рослин, що сприяє зменшенню чисельності популяцій лободи на конкретній ділянці.

Дотримання сівозміни та чергування культур знижує ймовірність масового накопичення патогену в ґрунті.

Якісний обробіток ґрунту, зокрема оранка з переворотом пласта, дозволяє глибоко закопати інфіковані рештки.

Регулярний контроль бур'янів запобігає перенесенню хвороби з дикорослих представників на культурні рослини.

Застосування агротехнічних заходів, спрямованих на покращення аерації та освітлення посівів, гальмує розвиток грибниці.

При необхідності використання фунгіцидів слід обирати препарати широкого спектру дії, рекомендовані для захисту від аскохітозів.