Арцирія

Основним зовнішнім проявом є формування спорангіїв — плодових тіл, які можуть мати дуже яскраві кольори: від рожевого до темно-червоного.

Спорангії арцирії часто мають циліндричну форму і виглядають як пухнасті утворення, що прикріплені до поверхні стебел або листків.

При дозріванні спори вивільняються, створюючи вигляд «пилу» на поверхні ураженої ділянки, що іноді нагадує борошнисту росу.

На відміну від багатьох хвороб, арцирія ніколи не залишає після себе виразок, плям або некрозів на здоровій тканині рослини.

Найчастіше їх можна помітити на гниючій деревині, вологій корі, або на нижніх листках рослин, що лежать безпосередньо на вологому ґрунті.

Арцирія (Arcyria) — це представник роду слизовиків, які біологічно належать до групи міксоміцетів. Це не є грибковим захворюванням у класичному розумінні.

Ці організми є сапротрофами, які живуть за рахунок розкладання органічних решток. Вони не мають здатності заражати живі клітини рослин та живитися ними.

Життєвий цикл арцирії включає утворення плазмодію — рухливої маси, яка здатна переміщуватися по поверхні субстрату в пошуках поживних речовин.

Основна шкода, яку вони можуть завдати, пов'язана лише з фізичним присутністю на рослинах, але не з патогенним впливом на обмін речовин культури.

У науковому середовищі ці організми виділяють в окрему групу, тому боротьба з ними за допомогою фунгіцидів проти грибків зазвичай є неефективною.

Висока вологість повітря та ґрунту є головними факторами, що провокують активне зростання та розмноження слизовиків.

Затінені ділянки саду з поганою циркуляцією повітря створюють оптимальний мікроклімат для розвитку спор арцирії.

Наявність вологої мульчі або шару гниючих рослинних залишків забезпечує міксоміцети необхідним харчуванням для повного життєвого циклу.

Тривалі опади або частий крапельний полив сприяють поширенню спор на навколишні рослини.

Температурні коливання в межах 15-25 градусів тепла і відсутність сонячного світла прискорюють утворення нових спорангіїв на поверхні субстратів.

Арцирія не є паразитичним організмом, тому вона не шкодить здоров'ю рослин і не впливає на врожайність агрокультур.

Її присутність є радше естетичною проблемою, що змушує власників садів думати про хворобу і безпідставно використовувати хімікати.

Певна шкода може виникнути лише при дуже щільному закритті листкової поверхні, що теоретично може дещо обмежувати інтенсивність фотосинтезу.

Скупчення великої кількості спор може викликати алергічні реакції у людей під час роботи в саду в умовах сухої та вітряної погоди.

Важливим аспектом є те, що поява арцирії сигналізує про необхідність перегляду догляду за ділянкою, а саме — про потребу в покращенні дренажу.

Основним методом контролю є покращення санітарного стану ділянки та усунення факторів, що сприяють надмірній вологості.

• Проведення регулярного очищення ділянки від залишків деревини та гнилої органіки.
• Забезпечення доброї циркуляції повітря шляхом обрізки зайвих гілок та проріджування загущених посадок.
• Коригування графіку поливу, щоб верхній шар ґрунту міг вчасно просихати.
• Видалення вже наявних спорангіїв за допомогою механічного очищення (змивання водою).
• Налагодження правильної системи мульчування без дотику органіки до стебел культурних рослин.