Ковалик бурий

Ковалик бурий (Prosternon tessellatum) — комаха родини Ковалики (Elateridae), ряду Твердокрилі. Доросла особина має видовжене тіло довжиною до 14 мм, вкрите густими золотистими волосками.

Личинки, які в народі мають назву дротяники, мають дуже тверде циліндричне тіло жовто-бурого кольору. Вони дуже витривалі та рухливі у ґрунті.

Комаха отримала свою назву завдяки унікальній здатності підстрибувати в повітря, видаючи специфічне клацання, якщо опиняється на спині.

Життєвий цикл ковалика тривалий і включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Найбільш тривалою є личинкова стадія, що триває кілька років.

Морфологічно дорослі особини мають добре розвинені органи чуття та крила, що дозволяє їм розселятися на великі території в період роїння.

Дротяники пошкоджують підземні органи великої кількості культур, включаючи зернові, картоплю, коренеплоди цукрових буряків та овочеві культури.

Шкідники вигризають насіння, що проростає, перегризають молоді корінці та стебла, що призводить до зрідженості посівів та повної загибелі окремих рослин.

Проникаючи в бульби та коренеплоди, личинки прокладають глибокі ходи, що знижує якість врожаю та робить його непридатним для тривалого зберігання.

Масове ураження посівів призводить до значних фінансових втрат, оскільки рослини стають ослабленими та вразливими до вторинних патогенів.

Особливо велику шкоду завдають молодим посівам у весняний період, коли коріння найбільш ніжне, а вологість ґрунту сприяє їх активності.

Вихід жуків на поверхню ґрунту зазвичай припадає на кінець весни та початок літа, коли встановлюються стійкі теплі погодні умови.

Відкладання яєць відбувається невеликими групами у верхньому шарі ґрунту, особливо на ділянках з високим вмістом вологи та бур'янами.

Личинки молодших віків живуть ближче до поверхні, а з дорослішанням переходять у глибші шари ґрунту залежно від температурного режиму.

Міграція личинок по ґрунтовому профілю відбувається постійно: в спеку вони опускаються нижче, а під час вологої погоди піднімаються до коріння.

Пік активності дротяників часто збігається з періодом проростання насіння основних сільськогосподарських культур навесні та наприкінці літа.

Візуальною ознакою ураження є поява плям «лисин» на полі, де сходи рослин виглядають пригніченими або зовсім відсутні через загибель насіння.

При детальному обстеженні рослин можна помітити перегризені корінці та стебла, а при викопуванні коренеплодів — численні отвори від ходів личинок.

Зів'ялі та жовті рослини, які легко висмикуються з ґрунту, свідчать про те, що дротяник уже пошкодив їхню кореневу систему.

Для моніторингу на полі часто використовують приманки, які закладають у ґрунт на кілька днів для оцінки чисельності шкідника на квадратний метр.

Присутність імаго на поверхні ґрунту або на листках рослин у вечірній час є сигналом про початок циклу розмноження і можливу загрозу в майбутньому.

Важливим елементом контролю є дотримання сівозміни, зокрема використання проміжних культур, які мають репелентний вплив на коваликів.

Глибока оранка восени дозволяє винести личинок на поверхню ґрунту, де вони стають здобиччю птахів або гинуть від впливу низьких температур.

Ретельна боротьба з бур'янами, особливо з пирієм повзучим, позбавляє дротяників кормової бази в період відсутності основних культур на полі.

Обробка насіння інсектицидними протруювачами є найнадійнішим способом захисту молодих сходів від пошкодження на ранніх етапах розвитку.

• Внесення мікродобрив з вмістом сірки для відлякування личинок.
• Використання пасток з принадами перед посівом.
• Застосування ґрунтових інсектицидів у критичних випадках.
• Дотримання просторової ізоляції між полями зернових.