Ковалик синюватий

Ковалик синюватий Hemicrepidius subcyaneus належить до родини коваликів Elateridae, ряд твердокрилі. Доросла особина має видовжене тіло довжиною до 15 мм з характерним синювато-чорним відливом.

Личинки, яких називають несправжніми дротяниками, мають щільні хітинові покриви жовто-коричневого кольору. Вони дуже рухливі у ґрунті та мають виражену здатність до виживання.

Імаго мають особливий механізм стрибка, який супроводжується характерним звуком клацання. Саме ця поведінкова особливість дала назву цілій родині комах.

Повний цикл розвитку шкідника триває від 3 до 4 років залежно від кліматичних умов регіону. Весь цей час личинки ведуть прихований спосіб життя в ґрунтовому шарі.

Зимують як дорослі жуки, так і личинки різних вікових груп, що робить популяцію цього шкідника надзвичайно стійкою до несприятливих погодних факторів.

Шкоду завдають саме личинки, які мешкають у ґрунті та пошкоджують насіння, молоді корені та підземні частини стебел культурних рослин.

Найбільше потерпають посіви кукурудзи, цукрового буряка, соняшнику та зернових колосових. Дротяники здатні прогризати ходи в насінні та перегризати кореневу систему.

Наслідком пошкоджень є значне зрідження посівів, що призводить до суттєвих втрат урожаю. Рослини, пошкоджені личинками, часто гинуть або сильно відстають у рості.

Пошкоджені тканини коренів стають вразливими до проникнення вторинних інфекцій, що викликають кореневі гнилі та загибель проростків навіть при сприятливих умовах.

У періоди посухи шкодочинність дротяників зростає, оскільки вони активно шукають джерела вологи в тканинах культурних рослин.

Основним заходом боротьби є проведення якісної глибокої оранки. Перевертання скиби ґрунту дозволяє знищити значну частину личинок через вплив сонячного випромінювання та хижаків.

Важливою є боротьба з бур'янами, особливо з кореневищними видами, які створюють сприятливі умови для відкладання яєць самками коваликів.

Передпосівна обробка насіння інсектицидними протруювачами є обов'язковою умовою для отримання рівномірних сходів у зонах з високою чисельністю дротяника.

• Дотримання сівозміни;
• Використання аміачних добрив;
• Локальне внесення ґрунтових інсектицидів;
• Контроль чисельності шкідника за допомогою феромонних пасток.

Постійний моніторинг чисельності шкідника шляхом розкопок ґрунту дозволяє своєчасно вжити захисних заходів до початку проведення масового висіву культур.