Плавунець

Рід Rhantus належить до родини плавунців (Dytiscidae), ряд Твердокрилі (Coleoptera). Це хижі водні жуки, що мають характерну обтічну овальну форму тіла, ідеально пристосовану для пересування у водному середовищі.

Дорослі особини зазвичай забарвлені в бурі або жовтуваті відтінки з крапчастим малюнком на надкрилах. Личинки цих жуків відомі своєю агресивністю та мають серпоподібні щелепи, які вони використовують для полювання на дрібних водних мешканців.

На відміну від багатьох інших водних комах, імаго плавунця здатні літати, що дозволяє їм легко долати великі відстані та заселяти нові рисові чеки, зрошувальні системи та затоплені ділянки полів.

Життєвий цикл включає повне перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Самки відкладають яйця в тканини водних рослин, тому стан гідрофільної рослинності на полі безпосередньо впливає на чисельність популяції.

Для фахівців-агрономів важливо вміти ідентифікувати представників роду Rhantus, оскільки їх присутність може вказувати на певні порушення в гідрологічному режимі або наявність надмірної рослинності у зрошувальних системах.

Основною культурою, що страждає від діяльності плавунців, є рис, особливо у початкові фази його розвитку (фаза сходів та кущіння). Пошкодження молодих рослин може призводити до зрідження посівів.

Хоча личинки переважно хижі, у випадках дефіциту звичного корму вони можуть нападати на молоді пагони рису, перегризаючи стебла та коріння, що спричиняє загибель рослин або значне відставання їх у рості.

Механічні пошкодження тканин рослин створюють сприятливі умови для проникнення різноманітних фітопатогенів, що може спровокувати розвиток гнилей та інших хвороб рисівників.

Найбільшої шкоди завдається на полях із стоячою водою та надмірною кількістю бур'янів, де плавунці знаходять ідеальне середовище для розмноження та полювання без ризику бути з'їденими природними ворогами.

Втрати врожаю можуть бути суттєвими, якщо щільність личинок на квадратному метрі перевищує допустимі показники, що потребує негайного втручання та проведення захисних заходів.

Активізація жуків починається ранньою весною, коли температура води у каналах піднімається до показників, придатних для активного руху комах, зазвичай після 10-12 градусів.

Пік активності личинок припадає на кінець весни та початок літа, що збігається з найуразливішим періодом розвитку посівів рису, коли рослини мають слабку кореневу систему.

Влітку спостерігається інтенсивна міграція дорослих особин, що зумовлює розселення шкідників між різними ділянками посівів протягом усього періоду вегетації культури.

З настанням холодів імаго переміщуються у прибережні зони, зариваючись у мул, де вони перебувають у стані діапаузи до наступного сезону, переживаючи зимові несприятливі умови.

Тривалість та інтенсивність їх появи сильно залежать від погодних умов року, кількості опадів та стабільності підтримання рівня води на рисових чеках протягом сезону.

Основним зовнішнім проявом діяльності шкідника є виявлення пошкоджених проростків рису, що виглядають обкушеними або деформованими на рівні поверхні води.

Візуально наявність шкідника можна визначити шляхом огляду водного дзеркала, де дорослі жуки час від часу піднімаються до поверхні для оновлення запасу повітря під надкрилами.

Виявлення личинок здійснюється за допомогою сачка: у пробах води вони виглядають як довгасті, досить рухливі істоти з чітко окресленими щелепами та добре розвиненими ногами.

Пошкоджені листяні пластинки, що плавають на поверхні води поруч із місцями скупчення комах, також можуть бути свідченням активного харчування личинок плавунця.

Якщо посіви мають нерівномірний розвиток і спостерігається випадіння рослин у певних зонах, необхідно провести ретельне обстеження водного середовища на наявність личинкових стадій даного шкідника.

Ефективним заходом є періодичне скидання води з чеків, що різко змінює умови проживання личинок і призводить до їх масової загибелі внаслідок дегідратації.

Агротехнічний контроль передбачає ретельне очищення берегів зрошувальних систем від водної рослинності, де самки плавунців відкладають яйця для розвитку наступного покоління.

Підтримання оптимального режиму проточної води перешкоджає осіданню личинок у зонах посівів, змушуючи їх переміщуватися в інші місця, що знижує навантаження на культуру.

У критичних випадках допустиме застосування інсектицидних засобів, які мають специфічну дію на водних комах, але при цьому є відносно безпечними для гідробіонтів.

• Регулярне осушення рисових чеків.
• Механічне видалення водних бур'янів.
• Забезпечення проточності води.
• Використання селективних інсектицидів.