Плавунець-гідрогліфус

Плавунець-гідрогліфус Hydroglyphus geminus належить до родини Плавунчиків (Dytiscidae), ряд Твердокрилі. Це дрібний водний жук, розмір якого зазвичай складає 2-3 міліметри.

Тіло жука має обтічну, овальну форму. Забарвлення спини жовтувато-буре з темним малюнком, що дозволяє комасі бути непомітною серед донного субстрату.

Дорослі особини мають розвинені крила, що дозволяє їм активно переміщуватися між водоймами, включаючи затоплені рисові чеки.

Личинки плавунця ведуть хижий спосіб життя у водному середовищі, вони мають видовжене тіло та потужний ротовий апарат для захоплення здобичі.

Виявлення цього шкідника потребує використання спеціальних сачків для взяття проб води, оскільки через малі розміри жука важко побачити неозброєним оком.

Хоча личинки переважно хижі, при масовій появі вони можуть пошкоджувати молоді проростки рису, особливо на етапі сходів та укорінення.

Шкода полягає в обгризанні епідермісу ніжних тканин молодих рослин, що знаходяться під водою або безпосередньо біля поверхні ґрунту.

Пошкоджені сходи втрачають здатність до нормального росту, що призводить до зрідженості посівів та необхідності проведення підсіву площ.

Найбільша небезпека спостерігається на ранніх фазах вегетації, коли рослини рису ще не мають достатньо міцних тканин для захисту від механічних пошкоджень.

У господарствах з інтенсивною технологією вирощування рису цей вид може завдавати відчутних збитків, особливо за умов сприятливих для його розмноження.

Активність плавунців починається з підвищенням температури води у весняний період, що стимулює процес відкладання яєць самками.

Пік активності зазвичай припадає на період після затоплення чеків, коли створюються оптимальні умови для розвитку поколінь цього виду.

Комаха має кілька генерацій протягом сезону, що забезпечує швидке відновлення чисельності при сприятливих екологічних умовах.

Наприкінці сезону дорослі особини мігрують у постійні водойми або зариваються в донний мул для успішної перезимівлі.

Тривала тепла погода та стабільний рівень води в чеках значно прискорюють розвиток личинок, що підвищує загальний рівень загрози для культури.

Дотримання сівозміни та своєчасна очистка зрошувальних каналів від зайвої рослинності є ключовими методами запобігання розмноженню шкідника.

Регулювання гідрорежиму, зокрема короткочасне просушування чеків у критичні періоди розвитку шкідника, сприяє значному зменшенню його популяції.

Використання якісного насіннєвого матеріалу та забезпечення швидкого дружнього проростання рису підвищує загальну стійкість посівів.

Застосування хімічних препаратів має бути виправданим та базуватися на результатах моніторингу чисельності шкідника на полі.

• Промивка чеків перед висівом рису.
• Залучення природних ворогів для біологічного контролю.
• Моніторинг чисельності за допомогою світлових пасток для дорослих комах.