Плавунець облямований

Плавунець облямований (лат. Dytiscus dimidiatus) — це великий водний жук із родини плавунців. Доросла особина має довжину тіла до 35 мм та характерну овальну форму.

Забарвлення жука варіюється від темно-коричневого до зеленувато-чорного. На краях передньоспинки та надкрил чітко видно світлу облямівку, що є головною ознакою виду.

Личинки плавунця мають витягнуте тіло і велику голову з розвиненим ротовим апаратом. Вони ведуть активний хижацький спосіб життя, пересуваючись у товщі води.

Ці комахи мають добре розвинені крила і здатні до тривалих перельотів, що дозволяє їм швидко заселяти нові водойми, включаючи штучні ставки.

Для життя жук обирає стоячі водойми з багатою водною рослинністю, яка слугує йому надійним місцем для засідки на здобич.

Серйозної шкоди плавунець облямований завдає у риборозплідниках, де утримується молодь риб. Він вважається одним із найнебезпечніших ворогів малька.

Личинки плавунця мають позакишкове травлення: вони впорскують ферменти в тіло жертви, після чого висмоктують її внутрішні органи.

Один жук або личинка за добу здатні знищити кілька десятків мальків, що призводить до значних економічних втрат у господарствах.

В дорослому стані жуки часто нападають на ослаблену рибу, завдаючи їй поранень, які згодом стають осередками грибкових чи бактеріальних хвороб.

Масова поява цього виду у ставку може призвести до повного знищення популяції мальків, якщо не вжити вчасних заходів із захисту водойми.

Цикл активності комахи починається навесні, коли температура води піднімається вище 10–12 градусів за Цельсієм. Жуки виходять із зимової сплячки.

Відкладання яєць відбувається на підводні частини рослин, після чого з’являються личинки, які активно харчуються протягом усього літа.

У серпні личинки виходять на берег, де зариваються у вологий ґрунт і заляльковуються. Цей період є критичним для їх розвитку.

Дорослі жуки нового покоління з’являються восени і продовжують активно харчуватися перед тим, як залягти на зимову діапаузу в мул.

Тривалість життя дорослої особини може сягати кількох років, протягом яких жук періодично змінює активність залежно від сезону.

Найбільш дієвим заходом контролю є просушування ложа ставу перед початком сезону, що знищує личинок та яйця у ґрунті.

Важливо своєчасно видаляти зайву водну рослинність, у якій ховаються хижаки та відкладають яйця, обмежуючи доступність місць для розмноження.

У невеликих маточних ставках ефективним є використання сіток із дрібною вічком, які перешкоджають проникненню дорослих жуків у воду.

Застосування хімічних засобів проти жуків у рибництві заборонено, тому рекомендується використовувати вилов сачками або пастками для дорослих особин.

• Регулярний огляд та очищення ставків.
• Встановлення бар’єрних сіток на систему подачі води.
• Вилов дорослих особин у весняний період.
• Підтримання високої культури рибогосподарських робіт.