Тенотрипс

Тенотрипс (Tenothrips) належить до ряду бахромчастокрилих (Thysanoptera), родини Thripidae, та є одним із досить поширених шкідників у різних кліматичних зонах.

Доросла комаха має видовжене тіло довжиною 1-2 мм, переважно темного, бурого або чорного забарвлення, що допомагає їй бути малопомітною на листі.

Крила вузькі, з характерною густою бахромою, що дозволяє їм перелітати на значні відстані під час сильних вітрів або міграції на нові ділянки.

Личинки мають схожу будову з імаго, але вони безкрилі та мають світліше забарвлення, часто від блідо-жовтого до молочного відтінку.

Розвиток відбувається з перетворенням, включаючи стадії яйця, личинки, пронімфи та німфи, причому деякі фази проходять у ґрунті або рослинних залишках.

Шкідник вражає широкий спектр культур, проте найбільшу перевагу надає рослинам родини айстрових, зокрема соняшнику та декоративним квітам.

Дорослі особини та личинки висмоктують клітинний сік, пошкоджуючи епідерміс листків, квітконосів та квіток, що негативно впливає на фізіологічні процеси.

Через живлення порушується водний баланс рослини, що веде до зниження продуктивності та погіршення якості насіння або товарного вигляду суцвіть.

Тенотрипси також виступають переносниками збудників вірусних інфекцій, які можуть спричинити серйозні епіфітотії на посівах сільськогосподарських культур.

При значному заселенні спостерігається масова загибель молодих пагонів та суттєве зниження інтенсивності фотосинтезу всього посіву.

Активний вихід перезимувалих особин відбувається навесні при встановленні стабільно теплої погоди та прогріванні ґрунту вище 10 градусів.

Зимують шкідники переважно в ґрунті або в рослинних рештках, що залишаються на полі після збирання врожаю попереднього року.

Найбільшої активності тенотрипси досягають у спекотні літні місяці, коли суха погода сприяє прискореному розвитку наступних поколінь.

Цикл розвитку одного покоління залежить від температури повітря і може тривати від двох до чотирьох тижнів у літній період.

З настанням осіннього зниження температур шкідники мігрують у місця зимівлі, зариваючись у верхні шари ґрунту або ховаючись у щілинах кори.

Ознаками пошкодження є поява на листках сріблястих плям та штрихів, які згодом зливаються в ділянки некрозу та призводять до висихання тканини.

Листя деформується, скручується, змінює колір на жовтуватий або коричневий, втрачаючи здатність до нормального розвитку та росту.

Уражені суцвіття виглядають пригніченими, часто спостерігається їх деформація, викривлення квітконіжок та опадання нерозкритих бутонів.

На зворотній стороні листкової пластинки можна побачити колонії трипсів, їх екскременти у вигляді темних крапок та залишки шкірок личинок після линьки.

На пізніх етапах розвитку пошкоджень рослини виглядають «обпаленими», що часто помилково приймають за прояви сонячних опіків або дефіциту мікроелементів.

Важливим елементом контролю є агротехнічні заходи, включаючи знищення бур'янів, на яких шкідник може жити на ранніх етапах вегетації.

Глибока оранка восени дозволяє суттєво зменшити чисельність популяції, що йде на зимівлю в ґрунт, знищуючи місця їх перебування.

Використання інсектицидів системної дії є необхідним при перевищенні економічного порогу шкодочинності під час масового заселення посівів.

Важливо чергувати препарати з різними діючими речовинами для запобігання виникненню резистентності (стійкості) у популяції тенотрипса до хімікатів.

Моніторинг за допомогою синіх або жовтих клейових пасток дозволяє вчасно виявити початок міграції та застосувати захисні заходи з максимальною ефективністю.